Підсумкова конференція для команд експертів з реформування вищої освіти ТАМ, SPHERE (12-13.12.2019, м. Прага, Чехія)
Назва заходу: Щорічна міжнародна конференція HERE «Від соціальної інклюзії до компетентностей: актуальні теми в розробленні політики у вищій освіті» (From social Inclusion to skills: Pressing themes in higher education policy making), що відбувся за підтримки Європейського Союзу, для національних експертів з реформування вищої освіти.
Термін проведення: 12-13 грудня 2019 року
Місце проведення: Карлів університет, м. Прага, Чехія (Charles University)
Програма та матеріали: https://supporthere.org/prague2019
Учасники заходу: представники закладів вищої освіти, міністерств освіти європейських країн, національних команд експертів з реформування вищої освіти (HERE) з сусідніх країн-партнерів ЄС, представники Національних Erasmus + Офіс (HERE), експерти країн Європи та країн-партнерів, представники приймаючої організації (Вільний університет Брюсселя). Загалом взяли учать у заході близько 30 осіб.
Від України брали участь:
заступник керівника Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Козієвська Олена;
професор кафедри системного аналізу і обчислювальної математики Національного університету «Запорізька політехніка», доктор фізико-математичних наук, професор Бахрушин Володимир;
проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Одеська морська академія», доктор технічних наук, професор Захарченко Вадим;
менеджер з аналітичної роботи Національного Еразмус+ офісу в Україні, доктор педагогічних наук, доцент, с.н.с. Таланова Жанна.
Мета заходу:
Метою конференції було ознайомити представників національних команд експертів з реформування вищої освіти з визначенням сучасних рушійних сил щодо соціальної інклюзії у вищій освіті; ідентифікацією зв’язків між соціальною інклюзією, інтернаціоналізацією та мобільністю; з досвідом різних країн Європейського простору вищої освіти щодо реформування вищої освіти на інституційному та національному рівнях, розумінням ролі вищої освіти у зміні ландшафту ринку праці в сучасних умовах.
Конференція стала майданчиком обміну досвідом реформування національних систем вищої освіти, реалізації програм кредитної мобільності та створила можливість отримати цінні рекомендації та поради щодо практичного вирішення конкретних проблем з метою розбудови потенціалу вищої освіти. Також учасники заходу отримали можливість продемонструвати й оцінити потенціал та результати діяльності національних команд експертів з реформування вищої освіти, роль студентів у сприянні реформуванню.
Конференція стала підсумковим етапом, який дозволив оцінити внесок національних команд експертів у розбудову та підтримку національного реформування вищої освіти, актуальність і корисність конкретних заходів для посилення інституційної спроможності національних команд, а також визначити цілі та стратегію SPHERE Team на 2020 рік.
Конференцію відкрили, а також окреслили мету та ключові завдання заходу:
Радка Вілдова (Radka Wildová) – Проректор з питань стратегічного планування та забезпечення якості освіти, Карлів університет (м. Прага)
Каміла Партіка (Kamila Partyka) – представник Генерального Директорату з питань освіти та культури, Європейська Комісія
Ніколас Патрічі (Nicolas Patrici) – представник SPHERE Team
Упродовж конференції були представлені ключові доповіді, а саме:
• Анне Спангемхер (Anne Spangemcher), Виконавче агентство з питань освіти, аудіовізуалізуальних засобів та культури, Європейська Комісія (ЕАСЕА) та Елізабет Колуччі, представник SPHERE Team, ознайомлення з результатами діяльності SPHERE Team протягом 2019 року, здійснені з метою надання інформації, експертної підтримки з різних питань розвитку вищої освіти національним командам експертів з реформування вищої освіти
• Хельга Поссет (Helga Posset), Департамент розвитку вищої освіти, Федеральне міністерство Австрії з питань освіти, науки та досліджень, доповідь на тему: «Стратегії соціальної інклюзії у вищій освіті»
• Говард Девіз (Howard Davies), EUA/SPHERE Team, доповідь на тему: «Представлення результатів дослідження SPHERE щодо зовнішньої мобільності осіб, що мають обмеження, в рамках програм Еразмус+ з міжнародної кредитної мобільності»
• Льюіз Пурсер (Lewis Purser), Асоціація ірландських університетів, доповідь на тему: «Забезпечення вищої освіти, навички та потреби ринку праці»
Учасники конференції були ознайомлені з результатами опитування, проведеного SPHERE, яке продемонструвало наявність в більшості країн національної стратегії соціальної інклюзії. Переважно європейські країни та країни Східного партнерства розуміють соціальну інклюзію досить широко, включаючи в це поняття такі категорії осіб, як особи з інвалідністю, сільські мешканці, представники меншин, біженці, сироти, особи з малозабезпечених родин тощо. Кожна країна залежно від внутрішнього політичного та економічного контексту визначає перелік таких осіб, які потребують допомоги. Також кожна країна визначає засоби підтримки цих осіб з метою забезпечення доступу та здобуття ними вищої освіти. Зокрема, стипендії, безкоштовне навчання, спеціальні умови вступу до університетів, фінансова підтримка (наприклад, фінансова підтримка вчителів, які навчають албанські меншини в Чорногорії) тощо.
Також учасники опитування відзначили зростаючу увагу з боку урядів своїх країн до питання інклюзивної мобільності, а також вказали на ті категорії осіб, у яких виникає найбільше проблем щодо її здійснення, – особи з числа малозабезпечених, особи, які мають фізичні вади, біженці, особи з поганим знанням англійської мови. Найбільшими перешкодами для інклюзивної мобільності виявились неспроможність самоідентифікації себе як особи, що належить до категорії осіб, які мають право на інклюзивну мобільність, а також відсутність в університеті достатніх ресурсів сервісних центрів підтримки таких осіб, здатних допомогти студентам самовизначитись та залучити їх до програм мобільності. Були обговорені перешкоди для здійснення кредитної інклюзивної мобільності, якими виявились, у першу чергу, фінансові та проблеми логістичного характеру (невчасна оплата університетом навчання, довгий візовий процес тощо).
На прикладі Ірландії було продемонстровано, як вища освіта повинна адаптуватися до змінюваного світу та сприяти формуванню Європи майбутнього.
Під час першого дня конференції відбулася низка тематичних круглів столів, присвячених обговоренню регіональних проблем вищої освіти в рамках Європейсько-Східного Партнерства. На кожному з таких круглих столів виступили з презентаціями представники Європейської Комісії щодо подальших ініціатив розвитку вищої освіти щодо вирішення проблем соціальної інклюзії в сфері вищої освіти, а також представники команди національних експертів із представленням власного досвіду реформування та результатів міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти:
• Круглий стіл № 1 «Викладання в різноманітній аудиторії»
• Круглий стіл № 2 «Політика просвітництва та підтримка недостатньо представлених груп»
• Круглий стіл № 3 «Інклюзія в сфері вищої освіти та інтернаціоналізація»
• Круглий стіл № 4 «Визнання попереднього навчання як засіб для охоплення різноманітних освітніх потреб студентів»
Другий день конференції був присвячений питанням взаємозв’язку вищої освіти та ринку праці, формування у студентів навичок підприємництва, креативності та інноваційного мислення та був розділений за такими тематичними сесіями:
Сесія 1: Відстеження та працевлаштування студентів: дані, аналіз та подальші спостереження
Сесія 2: Освіта упродовж життя та безперервний професійний розвиток
Сесія 3: Забезпечення цифровізації освіти та мікрокредити
Секція 4: Кооперація у формуванні галузевих навичок та «зелені професії»
У цілому під час конференції учасники отримали можливість:
• Ознайомитись з цілями ЄС щодо соціальної інклюзії та академічної мобільності та визначити перспективи їх подальшого розвитку з врахуванням практичного досвіду їх реалізації в країнах Європи.
• Вивчити проблему визначення «соціальної інклюзії» у сфері вищої освіти у її взаємозв’язку з питаннями інтернаціоналізації та мобільності; оцінити їх потенційну релевантність і застосування в країнах ЄС та в країнах-партнерах, а також отримати інформацію щодо використання можливостей інклюзивної мобільності, що пропонуються в рамках діючих програм ЄС.
• Отримати розуміння подальшого розвитку вищої освіти в європейських країнах, її нових завдань і викликів в контексті глобалізації та інтернаціоналізації, ролі вищої освіти у формуванні ландшафту ринку праці.
• Обговорити роль і підвищення інституційної спроможності національних команд експертів з метою реформування національних систем вищої освіти, визначити перспективні теми і проблеми для їх подальшого обговорення та вирішення у програмі SPHERE 2020.
Висновки і пропозиції/рекомендації для України:
1. Актуально ініціювати підготовку стратегічного документу щодо інтернаціоналізації вищої освіти України, який би включав питання соціальної виміру, у тому числі інклюзивної мобільності, з чіткими цілями, якісними та кількісними показниками їх досягнення.
2. Доцільно рекомендувати як обов’язкову складову діяльності університету розроблення власної інституційної стратегії інтернаціоналізації, яка повинна враховувати його особливості як закладу вищої освіти, а також пріоритети щодо розвитку академічної мобільності, у тому числі інклюзивної.
3. Необхідно удосконалювати механізм збору даних щодо осіб, які належать до недостатньо представлених у вищій освіті категорій, їх потреб, а також розробити інструменти їх підтримки під час навчання у закладі вищої освіти, які б забезпечували належну якість їх освіти.
4. Необхідно розвивати механізми моніторингу та звітності провадження міжнародної діяльності університетів (міжнародні освітні та дослідницькі проекти), які надавали би можливість отримувати аналітичну інформацію, у тому числі щодо інклюзивної мобільності, для розвитку освітньої політики.
5. Університетам слід більш широко долучатись до реалізації усіх складових навчання впродовж життя та розглядати дослідження, інновації і навчання впродовж життя в інтегрованому контексті. Участь у реалізації різних складових політики навчання впродовж життя доцільно визначити одним з показників діяльності університетів та їх ролі у сталому розвитку суспільства.
6. Слід створити загальнодержавну систему відстеження зайнятості випускників на основі рекомендацій Ради ЄС та з використанням досвіду країн ЄПВО (Рекомендації Ради ЄС: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/ TXT /? Uri = CELEX% 3A32017H1209% 2801% 29
(Пропозиції Комісії до цих Рекомендацій: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52017DC0249)