Щорічна конференція національних експертів з реформування вищої освіти «EU and its Neighbours: Higher Education Policy and Cooperation» (ЄС та його сусіди: політика та співпраця у вищій освіті) (11-12.12.2017)

Щорічна конференція національних експертів з реформування вищої освіти «EU and its Neighbours: Higher Education Policy and Cooperation» (ЄС та його сусіди: політика та співпраця у вищій освіті).
Термін проведення: 11-12 грудня 2017 р.
Місце проведення: м. Брюссель, Бельгія.
Учасники заходу: Еразмус+ експерти з реформування вищої освіти країн-партнерів, сусідніх з ЄС, представники національних Еразмус+ офісів, експерти з країн ЄС та країн-партнерів, представники Асоціації Європейських університетів (EUA, EuropeanUniversityAssociation), Виконавчого агентства з питань освіти, культури та аудіовізуальних засобів (EACEA, The Education, Audiovisual and Culture Executive Agency).

Учасники від України:
1. Шитікова Світлана, директор Національного Еразмус+ офісу в Україні
2. Бахрушин Володимир, професор кафедри системного аналізу та обчислюваної математики Запорізького національного технічного університету, член команди HERE
3. Козієвська Олена, заступник Керівника Секретаріату, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, член команди HERE
4. Сікорська Ірина, завідувач відділу міжнародних зв’язків, Донецький державний університет управління, м. Маріуполь, член команди HERE

Програма та матеріали: http://supporthere.org/event/here-annual-conference-2017-eu-and-its

Опис і ключова інформація

Мета конференції:
Метою конференції стало ознайомлення представників національних команд експертів з реформування вищої освіти з національними і глобальними тенденціями розвитку вищої освіти в контексті реалізації положень Болонського процесу, створення Європейського простору вищої освіти, а також з пріоритетними напрямами політики Європейського Союзу в сфері вищої освіти, здійснення Європейської політики добросусідства як засобу зміцнення політичних, економічних і соціальних відносин між ЄС та іншими країнами-партнерами. Під час конференції предметом обговорення стали також цілі стратегічного документу – оновленої програми Європейського Союзу розвитку вищої освіти та його потенційна релевантність і застосування до країн-сусідів ЄС.
Конференція стала майданчиком обміну досвідом реформування національних систем вищої освіти, реалізації програм мобільності та створила можливість отримати цінні рекомендації та поради щодо практичного вирішення конкретних проблем з метою нарощування потенціалу вищої освіти. Також учасники заходу отримали можливість продемонструвати, оцінити потенціал та результати діяльності команд національних експертів з реформування вищої освіти, роль студентів у сприянні такому реформуванню.
Напередодні нового етапу діяльності організації SPHERE Team та підписання з нею контракту на наступний рік, конференція стала підсумковим етапом, який дозволив оцінити її внесок разом з національними командами експертів у розбудову та підтримку національного реформування вищої освіти, актуальність і корисність конкретних заходів для посилення інституційної спроможності національних команд, а також визначити цілі та стратегію SPHERE Team на 2018-2020 роки.

Завдання конференції:
• Ознайомитися з діяльністю команд національних експертів у 2017 році та, загалом, з досягненнями та уроками, отриманими з 2015 року.
• Надати командам можливість представити національну діяльність та її результати міжнародній аудиторії, розробникам політики
• Оцінити чіткі та неявні цілі та пріоритети в межах поточних регіональних та міжрегіональних рамок політики (Європейський простір вищої освіти, політика країн-сусідів, тощо)
• Обговорити цілі оновленого порядку денного ЄС та його потенційну актуальність в контексті сусідніх з ЄС країн
• Зокрема, продемонструвати роль команд у Болонському процесі, розробці та впровадженні подальших реформ у контексті зобов’язань та процесів країн-партнерів для того, щоб довести їхню актуальність та додану вартість.
• Підкреслити роль студентів у діяльності національних команд в сприянні реформуванню вищої освіти
• Визначити цілі та стратегії для контракту SPHERE 2018-2020: як найкраще підтримувати і надати повноваження командам? Як найкраще сприяти їхній роботі, щоб ефективніше сприяти переосмисленню політики?

Конференцію відкрили Ральф Рахдерс, Голова відділення ЕРАЗМУС+ Виконавчого агентства з питань освіти, культури та аудіовізуальних засобів, Мартине Райхертс, Генеральний директор Європейської комісії з питань освіти, молоді, спорту та культури, Михаель Габель, Голова відділення з питань формування політики вищої освіти Асоціації Європейських університетів, які окреслили мету та ключові завдання конференції.

Основний акцент протягом двох днів був зроблений на стратегії розвитку вищої освіти, її нових завдань і викликів в контексті глобалізації та інтернаціоналізації, а також ролі та підвищення потенціалу національних команд експертів з метою реформування національних систем вищої освіти.

Упродовж першого дня конференції були представлені ключові доповіді, а саме:

• Лесли Вилсон, Генеральний секретар Асоціації Європейських Університетів, доповідь на тему: «Роль інвестицій у людський капітал, вищої освіти та досліджень у підтримці подальшого розвитку країн-партнерів»
• Кларе Морел, Голова відділення з питань міжнародного співробітництва, Європейська комісія з питань освіти, молоді, спорту та культури, доповідь на тему: «Нова стратегія вищої освіти та роль співпраці країн-партнерів
• Елізабет Колуччі та Ніколас Патріці, SPHERE Team, ознайомлення з результатами діяльності SPHERE Team протягом 2017 року, спрямованої на надання інформації, експертної підтримки з різних питань розвитку вищої освіти національним командам експертів з реформування вищої освіти.
У своїх виступах щодо розуміння подальшого розвитку вищої освіти в європейських країнах промовці спирались на прийнятий у травні 2017 року стратегічний документ «Доповідь Комісії для Європейського Парламенту, Ради Європи, Європейського Комітету з економічних та соціальних питань та Комітету регіонів щодо оновленої програми розвитку вищої освіти» (Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European economic and social Committee and the Committee of the regions on a renewed EU agenda for higher education), у якому викладено перспективу того, як вища освіта повинна адаптуватися до змінюваного світу та сприяти формуванню Європи майбутнього. Нова стратегія визначає чотири основних пріоритетних напрямки та пропонує конкретні заходи на рівні ЄС, які доповнюють роботу національних органів влади та закладів вищої освіти.
Оновлена стратегія вищої освіти була розроблена після проведення широких консультацій та підсумків реалізації Стратегії Модернізації вищої освіти 2011 року (Supporting growth and jobs – Agenda for the modernisation of Europe’s higher education systems).
У зазначеному документі визначені чотири основні напрями розвитку вищої освіти:
• Досконалість навичок випускників, потрібних для діяльності в сучасній економіці. В рамках цього пріоритету акцент зроблений на краще розуміння закономірностей змін на ринку праці, модернізацію та вдосконалення методів навчання, освітніх програм, що в сукупності забезпечать можливості для студентів оволодіти компетентностями, необхідними для того, щоб бути конкурентоспроможними та ефективними на ринку праці. Особливої ваги в умовах нових загроз перед суспільством (тероризму, війни, міграційних проблем тощо) набувають так звані «м’які навички» – здатність комунікувати, гнучкість мислення. Важливо, щоб випускник став, у першу чергу, носієм суспільних цінностей.
• Створення інклюзивних систем вищої освіти. Тут основна увага буде зосереджена на забезпеченні справедливого доступу до вищої освіти та можливості навчатися упродовж життя, сприянні громадянській та соціальній відповідальності студентів та університетів, визнанні результатів навчання для біженців, зарахуванні кредитів ЄКТС для волонтерів».
• Університети як центри інновацій та підвищення рівня економіки. Тут увага зосереджується на діяльності університетів, які повинні стати осередками інновацій та сприяти розвитку регіону, взаємодії університетів з підприємствами, бізнесом та державним сектором, що допоможе забезпечити ефективне використання європейських інвестиційних фондів для розвитку вищої освіти та підвищення її ролі в інноваціях. Важливими напрямами вважаються розвиток інноваційної спроможності відсталих регіонів, підтримка «інтелектуальних» спеціальностей та спеціальні проекти в рамках MSCA.
• Підтримка ефективних університетів. «Створення результативних і ефективних систем вищої освіти». Цей пріоритет буде зосереджений на визначенні та поширенні ефективних моделей та практик використання університетами наявних людських та фінансових ресурсів, передбачає цілеспрямовані і збалансовані інвестиції, посилення взаємодії між освітою і дослідженнями.
Також виступаючі поінформували про нові ініціативи Європейського Союзу, пов’язані, зокрема, зі створенням європейського освітнього простору, підвищенням академічної мобільності здобувачів не лише вищої освіти, а й професійної, визнанням кваліфікацій вищої освіти та професійної освіти. Відтак, пропонується створити захищену електронну систему для зберігання та отримання академічних дипломів, у тому числі про здобуття кваліфікацій професійної та загальної середньої освіти для полегшення перевірки автентичності таких дипломів, що сприятиме усуненню перешкод для академічної мобільності за програмами професійної освіти.
Іншою ініціативою є створення мережі європейських університетів та «Knowledgehub» з метою співпраці та обміну найкращими практиками, підвищення академічної мобільності тощо.

Під час першого дня конференції відбулася низка тематичних круглих столів, під час яких були обговорені регіональні проблеми вищої освіти в рамках Європейсько-Східного партнерства. На кожному з таких круглих столів виступили з презентаціями представники Європейської Комісії щодо подальших ініціатив розвитку вищої освіти та вирішення конкретних регіональних проблем, зокрема пов’язаних з мігрантами, біженцями, проблемами працевлаштування тощо. Також представники команди національних експертів із представленням власного досвіду реформування та результатів міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти:
• Круглий стіл № 1 «Діалог Європейський Союз – країни Близького Сходу з питань вищої освіти та науки»
• Круглий стіл № 2 «Діалог Європейсько-східного партнерства з питань вищої освіти та науки»
• Круглий стіл № 3 «Діалог Європейський Союз – країни Центральної Азії з питань вищої освіти та науки»
• Круглий стіл № 4 «Діалог Європейський Союз – країни Західних Балкан з питань вищої освіти та науки».

Під час тематичного круглого столу № 2 виступила експерт національної команди експертів з України Олена Козієвська, яка представила досвід законодавчого реформування системи вищої освіти в контексті нових змін, запроваджених новою редакцією Закону України «Про освіту», прийнятого 5 вересня 2017 року. Олена Козієвська вказала на проблеми вищої освіти, які потребують першочергового вирішення (відсутність стратегії розвитку вищої освіти, затягування процесу створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, відсутність реальної автономії закладів вищої освіти, проблеми реалізації академічної мобільності, пов’язані з необхідністю гармонізувати національне законодавство в цій сфері, визнавати результати навчання шляхом трансферу кредитів, а також інертність та неготовність до змін частини академічного середовища), відзначила роль команди національних експертів у розбудові системи вищої освіти та визначила потреби у співпраці з SHPERE Team на подальший період, зокрема необхідність у розвитку програм мобільності для професійної (професійно-технічної) освіти, наголосила на актуальності і корисності проведення семінарів з проблемних питань із залученням міжнародних експертів, організованих в рамках технічної допомоги.

За звітами репортерів, дискусії проходили навколо наступних питань:
 збільшення можливостей для мобільності і контактів між людьми (безвізовий режим з країнами ЄС, академічні обміни за програмою Erasmus+, створення Європейської школи східного партнерства, залучення до Horizon 2020);
 навички, збільшення можливостей для працевлаштування, залучення громадянського суспільства (зокрема, цифрові навички та компетентності, підприємливість);
 налагодження взаємодії університетів з бізнесом і дослідженнями;
 якість викладання і навчання (залучення студентів до органів управління, інтерактивність, індивідуалізація, гнучкість навчальних планів, навчальне оточення, що підтримує і надихає);
 наближення до цінностей європейського простору вищої освіти.

Другий день конференції був розділений за тематичними сесіями:

Сесія 1: Побудова трикутника знань як засіб реагування на соціальні виклики
Сесія 2: Роль національних команд експертів з реформування вищої освіти в імплементації положень Болонського процесу
Сесія 3: Залучення студентів до формування та реалізації політики реформування

Висновки і пропозиції/рекомендації для України:

1. Вища освіта має розглядатися як важливий засіб вирішення економічних і соціальних проблем України, створення потенціалу для її сталого розвитку, подальшої інтеграції до Євросоюзу.
2. Врахувати у законодавстві та при розробленні освітньої політики сучасні тренди і виклики. Зокрема, стосовно узгодження освітніх політик з європейськими партнерами, студенто-центрованого навчання, відстеження успішності випускників, співпраці закладів вищої освіти з бізнесом, підтримки SMART спеціальностей, розвитку креативності і критичного мислення.
3. Активно долучатися до ініціатив оновленої Програми дій Євросоюзу у вищій освіті. Зокрема, до програм академічної мобільності для підготовки педагогів, EU STE(A)M коаліції, студентської картки Erasmus, європейських обстежень випускників, створення Erasmus+ KA2 альянсів знань.
4. Підкреслювати роль національної команди експертів з реформування вищої освіти щодо імплементації положень Болонського процесу.
5. Плідно співпрацювати з освітніми інституціями країн-партнерів щодо вивчення їхніх практик та досвіду з інтеграції до Європейського освітнього простору.
6. Продовжувати практику проведення семінарів з проблемних питань із залученням міжнародних експертів, організованих в рамках технічної допомоги.