Євросоюз пропонує чудові можливості для української освіти: як скористатися можливістю
В листопаді 2024 р. команда НЕО в Україні за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо» долучилась до прямого ефіру ТСН телеканалу 1+1, презентувавши Програму Еразмус+, її можливості, результати та вплив на індивідуальному, інституційному та національному рівнях як ключового інструменту підтримки сфер освіти, молоді та спорту в Європейського Союзу.
“Європейська Комісія у відповіді на запити України надала більше можливостей. Ми відкрили практично 40 конкурсів для участі українських організацій, що працюють у сфері освіти, молоді та спорту. У вищій освіті існує найбільше проєктів – понад тисячя за різними напрямками, що дає можливість вивчати досвід європейських колег у різних сферах, підвищувати кваліфікацію своїх працівників, залучати студентів і учнів до навчальних проєктів, тренінгів. Проєкти також фінансуються й іншими структурами. Якщо це модернізація освітніх програм, залучаються і роботодавці. Розроблені сучасні технології дозволять у майбутньому працевлаштуванню студентів”, – розповіла Світлана ШИТІКОВА
За словами Світлани ШИТІКОВОЇ, на відповідний запит Міністерства освіти та науки України було профінансовано друк підручників із включенням інформації Еразмус+, що мотивує учнів брати активніше участь в програмах, тренінгах, поїздках до таборів. Від 13 років можна активно залучатися до програм. Українські студенти беруть участь в обмінах і навчаються у закладах вищої освіти в Європі. Це також мотивує їх до вивчення іноземної мови.
“Українська освіта на вірному шляху, адже можна швидше рухатися завдяки програмі ЄС Еразмус+, в тому числі, запроваджуючи методики для спеціалістів. Перша така методика – “КЛІЛ”, предметно-інтегрована у навчання Multied. Це не нова методика, але популярна в Україні. Її суть в тому, що можна інтегрувати начальний процес із вивчення іноземної мови з іншим навчальним предметом. Наприклад, викладач-предметник може викладати біологію іноземною мовою. Або ж це може робити викладач іноземної мови. Або вони кооперуються і роблять це разом. Ця методика активно використовуються, оскільки учні використовують іноземну у вирішенні практичних задач. Крім того, ми впроваджуємо цифрові інструменти та технології у викладання мов. Це не тренд, а вимога часу. Наші школярі, студенти виросли у світі цифрових технологій, тому саме такі інструменти їм зрозуміліші”, – зазначила Наталія ОЛІЙНИК, доцент кафедри ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Координаторка національного офісу Еразмус в Україні Світлана ШИТІКОВА додала, що важливою є і компонента інстраструктури у вишах. Як приклад, вона навела проведення тренінгів з медичної допомоги за участі спеціалістів і забезпечення симуляційним обладнанням, зокрема, Академії внутрішніх справ України, завдяки якому студенти краще вивчають навички.
Пані Світлана також розповіла, що на етапі проєктування ідеї для подачі на конкурс є додактова опція щодо залучення навчальних закладаів, що перевелись із окупованих території України. Такий статус дає додаткові бали під час відбору заявок фінансування Єврокомісією. Завдяки програмам, що працювали раніше, заклади закповували обладнання, створювати іноваційні лабораторії. У межах Еразмус+ релоковані навчальні заклади також отримували суттєву допомогу із відновлення своєї роботи. Представники таких вишів здобували практичні знання і за кордоном.
Публікація розміщена на сайті ТСН та підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо». Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.