Звіт про навчальний візит Національної команди HERE “Організація міжнародної кредитної мобільності за фінансової підтримки Європейського Союзу”
Навчальний візит Еразмус+ експертів з реформування вищої освіти до Генту/Брюсселю «Організація міжнародної кредитної мобільності» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Термін проведення: 11-12 червня 2015 р.
Місце проведення: Гентський університет (Гент, Бельгія) та Європейська Комісія (Брюссель, Бельгія).
Учасники від України:
1. Руснак Олена, студентка магістратури Національного університету «Києво-Могилянська академія», Голова секретаріату Української асоціації студентського самоврядування, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти
2. Козієвська Олена, заступник завідуючого секретаріатом, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти
Програма та матеріали: http://supporthere.org/ghent-brussels2015/news/welcome-ghent-brussels-study-visit
Звіт
Опис і ключова інформація
Учасники заходу: Еразмус+ експерти з реформування вищої освіти країн-партнерів, сусідніх з ЄС, експерти з країн ЄС та країн-партнерів, представники приймаючого Університету Гента, представники Європейської Комісії,
Дводенний семінар відкрив Фредерік Де Декер, Голова Міжнародного офісу Гентського університету, який презентував діяльність Університету Генту та його політику інтеранціоналізації. Упродовж двох днів семінару були представлені ключові доповіді, а саме:
• Пол Лейз та Тьюс Верборгт, Презентація та демонстрація проекту “eQuatic” Університету Генту (інструменту для вимірювання якості співпраці з партнерами)
• Кароле Пікавет, координатор групи підтримки міжнародних студентів. Група підтримки міжнародних студентів Міжнародного офісу гентського університету – завдання, досвід, виклики
• Пол Лейз, координатор Проекту «Desert», Ознайомлення із Проектом “Desert”: управління кредитної мобільністю.
• Інге Мангелшотс (координатор проекту ЕМА-2) та Андріс Вершпітен (координатор проекту ЕМА-1). Ознайомча презентація з діяльністю Університету Генту в рамках проекту Erasmus.
• Валере Мейз, Демонстрація флагманської ініціативи ‘EGRACONS’, Університет Генту.
• Марта Тюкова, вітальне слово від Європейської Комісії
• Клер Германн, Європейська Комісія, забезпечення кредитної мобільності між країнами ЄС та з країнами-партнерами
• Наташа Сандер, Європейська Комісія, якість мобільності та впровадження Еразмус хартії вищої освіти
• Клара Енгельс-Переній, Європейська Комісія, презентація оновленого ECTS User’s Guide 2015
• Інес Проенса, Голова відділу студентської мобільності, Вільний університет Брюсселю, ECTS User’s Guide 2015: бачення вищого навчального закладу
• Елізабет Герке, Президент Європейського союзу студентів, роль пан-європейських студентських мереж
• Інге Кнудсен, Coimbra Group, університетські мережі як рамка кредитної мобільності
• Катлен ван Хойле, Віце-президент Фламандського простору знань та Ніна Салден, Директор ДААД-офісу в Брюсселі, Національні агенції підтримки кредитної мобільності
Мета навчального візиту:
Метою навчального візиту було заохочення дискусій та обговорень серед Еразмус+ експертів з реформування вищої освіти в країнах-партнерах, сусідніх з ЄС (Західні Балкани, Східна Європа, Південне Середземномор’я , Росія та Центральна Азія) про місце і роль міжнародної кредитної мобільності в зміцненні вектору інтернаціоналізації кожної країни. Більш конкретно, метою семінару було обговорення умов для досягнення цілісного підходу до управління міжнародною кредитною мобільністю, заснованого на ефективній партнеріській взаємодії як на інституційному, так і на європейському рівнях.
Ідея семінару полягала в тому, щоб запропонувати унікальну можливість для представників країн отримати з «перших вуст» інформацію в рамках дводенного навчального візиту до Бельгії щодо організації короткострокової мобільності студентів на інституційному рівні, вирішення проблем визнання такої мобільності, ознайомитися під час зустрічі з представниками Європейської комісії з політикою інтернаціоналізації на європейському рівні, дізнатися про програми підтримки академічної моібльності, обмінятися інформацією та досвідом з представниками різних європейських установ, які пропонують різні програми академічної мобільності, а також замислитися над тим, які кроки та заходи повинні здійснити українські університети, аби стати активними та повноправними партнерами в Європейському просторі вищої освіти.
Основні результати навчального візиту:
Під час даного навчального візиту представникам вищої освіти була надана загальна інформація щодо розвитку та підтримки на європейському рівні міжнародної кредитної мобільності як одного з видів короткострокової мобільності, а також учасники заходу мали можливість ознайомитись із проблемами організації та реалізації цього виду академічної мобільності в рамках університетської структури та отримати цінні рекомендації та поради щодо практичного вирішення таких проблем з метою нарощування потенціалу вищої освіти, створеного в рамках програми Erasmus +.
Ураховуючи необхідність охоплення проблем управління міжнародної кредитної мобільності на інституційному та загальноєвропейському рівнях, семінар був умовно розподілений на два дні, під час яких обговорювався відповідний спектр питань.
День 1: Візит до Гентського університету.
Під час дискусій і виступів в Університеті Генту було зазначено, що кожному університету для розвитку академічної мобільності та налагодження партнерських стосунків з іншими університетами потрібно вирішувати цілу низку завдань, пов’язаних із формуванням власної стратегії інтернаціоналізації, створення відповідної організаційної структури, яка забезпечує міжнародний академічний обмін, підвищення мовної підготовки учасників акдемічної мобільності, розробкою внутрішньоуніверситетської системи оцінки мобільності, забезпеченням підтримки в адаптації студентів, розвитком академічного наставництва, наявністю системи інформування про програми академічної мобільності, особливостями статичних підрахунків академічної мобільності, які демонструють динаміку академічної мобільності тощо.
Дискусії проходили навколо наступних питань:
– критерії вибору «правильного» партнера на інституційному рівні та підтримка університетського партнерства з метою організації та здійснення кредитної мобільності;
– інструменти організації вхідної та вихідної академічної мобільності (довідники щодо заходів в університеті, університетської інфраструктури тощо, інститут наставництва, «мовний ваучер» – знижка на вивчення іноземної мови тощо);
– завдання міжнародного відділу щодо організації міжнародної кредитної мобільності;
– створення внутрішньої оцінки якості академічної мобільності університетів-партнерів;
– університетські заходи з метою заохочення студентів до участі в програмах академічної мобільності; проблеми, які виникають із визнанням навчання в університеті-партнері, та механізми їх вирішення. Зокрема, були продемонстровані можливості мережевого програмного забезпечення EGRACONS, що може застосовуватись за власним бажанням усіма европейськими університетами з метою переводу балів, отриманих студентом під час навчання в закордонному університеті, у бали за шкалою, що використовуються в базовому університеті;
– застосування інформаційних ресурсів для обміну даними щодо реалізації програм академічної мобільності, що дозволяє прискорити комунікацію між різними сторонами процесу;
– «академічна мобільність очима студентів, які беруть в ній участь», – бачення студентами нових можливостей у зв’язку з їх участю в програмах обміну, проблеми та перешкоди, з якими вони зіткнулися;
День 2: Європейські програми та мережі підтримки кредитної мобільності
Упродовж першої сесії другого дня було представлено нову візію Європейської Комісії щодо кредитної мобільності, зокрема в країнах-партнерах (partner countries) та якості мобільності в контексті імплементації Європейської хартії вищої освіти. Обговорення було спрямоване на: (І) презентацію бачення міжнародної мобільності та його нормативне відображення в ЄС (ІІ) механізми міжнародної кредитної мобільності в рамках Erasmus+ (ІІІ) презентацію актуальних можливостей академічної мобільності та кооперації для країн-партнерів (IV) визнання академічної мобільності студентів Еразмус-програм (за останніми даними, 73% Еразмус-студентів підтвердили успішне визнання свого навчання закордоном; метою ЄПВО до 2020 року є 100% визнання) (V) презентацію нововведень в рамках Еразмус хартії вищої освіти (міжінституційні договори; розширені договори про навчання та викладання (із наданням інформації про рекомендований рівень володіння іноземною мовою, про перелік дисциплін із узгодженням майбутнього визнання мобільності, про системи оцінювання, а також інформація щодо візових питань і страхування); система моніторингу мобільності; мовна підготовка).
Друга сесія була присвячена презентації нового керівництва щодо Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS User’s Guide 2015), схваленого на Міністерській конференції у Єревані, Вірменія, 2015. Новий документ фокусується на розробці навчальних програм і побудований на досвіді вищих навчальних закладів у застосуванні рамок кваліфікацій та принципів кредитно-трансферної системи. На прикладі Вільного університету Брюсселю, учасники навчального візиту змогли побачити, як ECTS User’s Guide 2015 застосовується на практиці.
В рамках третьої сесії учасники мали нагоду поділитися досвідом змін у сфері вищої освіти з питань, що безпосередньо впливають на розвиток академічної мобільності у їхніх країнах. Відтак, представники української команди мали нагоду презентувати останні зміни у контексті прийняття та імплементації Закону України «Про вищу освіту», а також обговорити основні перешкоди та виклики на шляху до підвищення рівня академічної мобільності та її якості в Україні і спробували віднайти можливості для їх вирішення.
Четверта сесія передбачала презентації основних європейських організацій, одним з напрямів діяльності яких є безпосередня підтримка міжнародної академічної мобільності. Відтак, учасники навчального візиту заслухали презентації представників:
– Європейського союзу студентів
– Мережі університетів «Coimbra Group»
– Брюссельського офісу DAAD (Служба німецьких академічних обмінів)
Висновки і пропозиції/рекомендації для України:
1. Одним із ключових завдань розвитку академічної мобільності як обов’язкового параметру Болонського процесу повинна стати розробка як національної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти, так і стратегії інтернаціоналізації кожного університету, яка повинна враховувати його особливості як закладу вищої освіти та власні пріоритети щодо розвитку академічної мобільності. Одним з таких пріоритетів має бути набуття компетенцій міжнародної співпраці.
2. «Якість мобільності» є пріоритетом під час реалізації програм академічної мобільності, яка включає якісний підбір університета-партнера, високий рівень організації програми обміну та гнучке та прозоре визнання навчання в закордонному університеті–партнері шляхом використання так званого «вікна мобільності» та дотримання договірних умов про співпрацю університетів.
3. Провідним університетським структурним підрозділом щодо організації академічної мобільності повинно стати Управління міжнародних зв’язків, яке надавало б різні види підтримки – пошук університетів-партнерів, організація навчань (стажувань), оформлення необхідіних документів (візова підтримка, регістрація тощо), розробка «маршрутної карти» навчання студента закордоном, пошук грантів. З метою більш ефективної організації та координації роботи щодо управління процесами академічної мобільності доцільно на кожному факультеті призначити спеціаліста, відповідального за напрям академічних обмінів.
4. Головною передумовою ефективної міжнародної академічної мобільності є її якість. Саме тому українським університетам необхідно запроваджувати механізми визнання мобільностей (рекомендовано прописувати систему калькуляції у кожному конкретному договорі про навчання), створювати системи контролю та моніторингу якості (опитування студентів/викладачів, які мають досвід мобільності з метою підвищення її якості у майбутньому). Для ефективного запровадження механізмів визнання рекомендовано користуватися оновленим ECTS User’s Guide 2015.