Звіт про участь в міжнародному семінарі для Національних команд HERE – Університети та соціальне залучення, Університет Нікосії 13-14/06/2017

13-14 червня 2017 Erasmus+ експертний семінар Реформування Вищої Освіти» Університети та соціальне залучення, Університет Нікосії.

Учасники з України:
1. Олена Козієвська, Заступник Керівника Секретаріату, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, член команди HERE
2. Ірина Сікорська, завідувач відділу міжнародних зв’язків, Донецький державний університет управляння, м. Маріуполь, член команди HERE
3. Петро Крайнік, Національний офіс Erasmus +, Україна, проектний менеджер

Програми та матеріали: http://supporthere.org/nicosia2017

Звіт

Опис та ключова інформація:

Учасники: Експерти з реформування вищої освіти (HERE) з країн-партнерів ЄС, представники Національних офісів Erasmus + (NEO), експерти з країн Європи та країн-партнерів, представники приймаючої організації (Університету Нікосії).

Дводенний семінар був відкритий ректором Університету Нікосії, Елізабет Колуччі, командою EUA / SPHERE, які представили програму, ідею та завдання семінару.

Мета та цілі семінару:

Метою семінару було заохочення дискусій та обговорень серед експертів з реформування вищої освіти, які представляють різноманітні системи вищої освіти з різних установ, про місце і роль, соціального залучення, соціальної активності та «третьої місії» університетів, які стають все більш актуальними в часи, коли студентство змінюється, і освітні системи занепокоєні тим, як вища освіта повинна найкраще відповідати суспільним змінам, працевлаштуванню, активному громадянству і навіть регіональним кризам.
Більш конкретно, метою семінару було обговорити проблеми соціального залучення та «третьої» місії університетів, зокрема пов’язаних з доступом студентів з числа національних меншин Ñ– маргіналізованих верств населення, включення питань соціальної відповідальності у навчальний план, співпраці університетів з суспільством та всіма зацікавленими сторонами для забезпечення суспільного впливу тощо, а також продемонструвати шляхи вирішення таких проблем на прикладі конкретних країн. Як наприклад, реагування університетами Середземномор’я на потреби мігрантів Ñ– біженців, що Ñ” одним з найбільш актуальних проблем у теперішній час.
Семінар проводився в університеті Нікосії сумісно з CARDET, дослідницьким центром, що спеціалізується на соціальній інтеграції, освіті мігрантів та освіті в галузі IКT.
Під час семінару учасники ознайомились з:
• Різними інституційними стратегіями щодо соціального залучення та тим, як ці стратегії допомагають вищим навчальним закладам реагувати на зміну студентської демографічної ситуації та потреби студентів з числа маргіналізованих верств населення.
• Основними питаннями, пов’язаними з фінансуванням, доступом до освіти, наданням освітніх послуг студентам, визнанням Ñ—Ñ… попереднього навчання, та способами Ñ—Ñ… вирішення в межах різних освітніх систем.
• Кращими практиками щодо розуміння та аналізу стратегічних мотивацій для розробки спільних програм, включаючи Ñ—Ñ… зв’язок з інтернаціоналізацією.
• Оцінкою розробки стратегії соціальної місії університету та як вона може бути вплетена в дизайн навчальних програм.
• Оглядом конкретних стратегій Ñ– програм університетів щодо включення мігрантів Ñ– біженців в освітній процес та вирішенням окремих проблем, пов’язаних з цими питаннями.
• Шляхами поєднання соціальної місії університету та його науково-дослідницької діяльності на прикладі успішних проектів і практик.

Упродовж двох днів семінару були представлені ключові доповіді, а саме:
• Мартіна Юнгера, Інститут передових досліджень, Австрія
• Андрей Попа, Кагульський державний університет, Молдова
• Тзачі Мілгрома, Хадассахська академія коледжу, Ізраїль
• Дженса Кемпера, Університет Бремену, Німеччина
• Бізена Бізо, Сільськогосподарський університет Тірани, Албанія
• Чараландаса Врасидаса, Центр передових досліджень і розвитку освітніх технологій (CARDET – UNIC)
• Елізабети Колуччі, EUA
• Мартіна Галвіна, Університетський коледж Корк, Центр інтеграції досліджень, навчання та навчання (CIRTL), Ірландія
• Генріети Стойбер, EUA
• Яна Теліандера, Университет Заходу, Швеція
• Ахмада Джаммала, Генерального директора вищої освіти, Ліван
• Стефаноса Спанеаса, Центр передових досліджень і розвитку освітніх технологій (CARDET – UNIC)

Упродовж двох днів семінару відбулося вісім сесій:

• Сесія 1: Університети та соціальне залучення: тенденції та практики
• Сесія 2: Університети та включення: аналіз ситуацій
• Сесія 3: Стратегії для включення (залучення)
• Сесія 4: Використання технологій доступу: стратегії, перешкоди, історії успіху
• Сесія 5: Сприяння соціальному залученню в навчальних програмах
• Сесія 6: Сприяння соціальній участі в навчальних програмах.
• Сесія 7: Університетські стратегії включення мігрантів / біженців
• Сесія 8: Університети, наукові дослідження та соціальний вплив

Під час цих сесій виступаючі висвітлили ключові питання та виклики, пов’язані із соціальним залученням, продемонстрували на прикладі різних країн та освітніх систем цікаві практики щодо їх вирішення. Виступаючі підкреслили, що університети вже давно включають до своїх стратегій соціальне залучення. І хоча ця тематика так або інакше завжди була пов’язані із діяльністю університету, вона не була чітко артикульована та актуалізована. Разом з тим, їй вже досить давно стали приділяти багато уваги в європейських країнах.
Предметом дискусії стало питання термінологічного впорядкування та необхідності розмежування та визначення термінів «соціальний вимір» («social dimension») і «соціальне включення» («social engagement»).
Під час дискусій Ñ– виступів було зазначено, що кожному університету для розвитку соціального залучення потрібно вирішувати цілу низку завдань, пов’язаних із включенням соціального залучення до власної стратегії, залучення та підготовки відповідних кадрових ресурсів, системи оцінки реалізації відповідних проектів, наявності системи інформування про такі соціальні проекти, налагодження механізмів співпраці з іншими університетами.
У своїх доповідях виступаючі розглянули проблеми соціального залучення та «третьої місії» університетів в контексті їх автономії, складності та різноманітності питань, які необхідно вирішити. На прикладі трьох університетів були представлені конкретні місії, що включають/забезпечують у країнах і регіоні цих університетів доступ до освіти осіб з числа маргіналізованих верств населення. Дослідження продемонстрували процес інтеграції, «вплетення» соціального залучення в діяльність різноманітних університетів в окремо взятій країні та наскільки різні аспекти соціального залучення відповідають місії таких університетів. Розглянуті також проблеми, які виникають у зв’язку з набором і звільненням персоналу, фінансуванням тощо. На думку учасників семінару, перспективними напрямками університетської діяльності в рамках «третьої місії» університетів є робота по створенню умов для навчання упродовж життя. Також на прикладі конкретних проектів університетів обговорювались питання використання ІКТ з метою покращення доступу до навчання, зокрема для мігрантів і біженців, в контексті соціальної місії університетів, представлені методи вимірювання кінцевих результатів та їх імплементації.
Також було висвітлено питання практичної інтеграції соціального залучення до розробки навчального плану.
Під час семінару учасники заходу мали можливість в рамках трьох міні-груп обговорити різні аспекти соціального залучення, зокрема питання визнання попереднього навчання, моніторинг відсіву та утримання студентів, а також набору до університетів з числа осіб, які закінчили навчання у закладах професійної освіти.
Висновки і пропозиції / рекомендації для України

1. Українські вищі навчальні заклади (ВНЗ) переважно вважають соціальне залучення частиною реалізації своєї інституційної стратегії, проте практична його реалізація залишається проблемою внаслідок низки зовнішніх і внутрішніх чинників.
2. Вирішення цілого комплексу питань соціального залучення можливе на основі довгострокового партнерства та плідної співпраці між університетами та суспільством.
3. Сфера соціального залучення потребує термінологічного впорядкування, чіткості визначення і формулювань з метою уникнення непорозуміння.
4. Успішність соціального залучення та реалізація соціального партнерства залежать від того, наскільки вони відповідають місії університету, спираються на ініціативу «знизу вгору»; наявності інституційної підтримки, починаючи з найвищого рівня. При цьому мотивація впровадження “зверху вниз” не Ñ” обов’язковою, але “знизу вгору” Ñ” бажаним. Відтак, соціальне залучення вимагає великого обсягу роботи та фінансових Ñ– людських ресурсів.
5. Широке залучення та участь усіх зацікавлених сторін, зокрема студентів, академічного та адміністративного персоналу, а також керівництва університету є додатковими перевагами соціального залучення і можуть надати новий імпульс для його впровадження.
6. З метою стимулювання розвитку національної стратегії щодо реалізації «третьої місії» університетів», соціального партнерства повинні бути більш поширені найкращі практики, ініціативи та гарні приклади українських університетів, які втілили у життя та отримали результати проектів щодо соціального залучення.
7. Реалізації стратегії соціального залучення сприятиме партнерська співпраця університетів (спільні семінари, конференції, регулярні зустрічі), яка формує почуття єдності та допомагає ефективно співпрацювати з суспільством.
8. Довірче спілкування між партнерами: також сприятимуть почуттю Суспільна робота з іншими університетами буде також корисною.
9. Роль ІКТ та дистанційного навчання повинна визнаватися як важливий інструмент для охоплення та включення різних потреб для різних профілів і типів студентів
10. Усі аспекти соціального залучення отримають переваги від широкого залучення та участі всіх зацікавлених сторін, зокрема студентів, академічного та адміністративного персоналу, а також вищого керівництва ВНЗ.
11. Важливою є також необхідність поширення університетських ініціатив та практик для стимулювання розвитку національної стратегії у цьому напрямку.