Міжнародний семінар «Навчання, засноване на компетентностях: основи, перспективи, реалізація» (9-10.09.2019, м. Відень, Австрія)

Назва заходу: Міжнародний семінар «Навчання, засноване на компетентностях: основи, перспективи, реалізація».

Термін проведення: 9-10 вересня 2019 року

Місце проведення: м. Відень (Австрія)

Програма та матеріали: https://supporthere.org/vienna2019/ 

Опис і ключова інформація

Учасники заходу: представники закладів вищої освіти, міністерств освіти європейських країн, які входять до команди національних експертів з реформування вищої освіти (HERE) з сусідніх країн-партнерів ЄС, представники Національних Erasmus + Офіс (HERE), експерти країн Європи та країн-партнерів, представники приймаючої організації (Університет FH Campus Wien University of Applied Sciences). Загалом взяли учать у заході близько 35 осіб з 20 країн.

Від України брали участь доцент кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка СТАВИЦЬКИЙ Андрій, Державний експерт Директорату вищої освіти та освіти дорослих, МОН України; кандидат педагогічних наук, доцент МРУГА Марина.

ЗВІТ

Дводенний семінар відкрив пан Артур Метінгер, проректор з міжнародних зв’язків Університету Відня, який представив програму, ідею та завдання семінару.

Мета заходу. Основна мета заходу полягали у ознайомленні з інституційною практикою щодо навчання, заснованому на компетентнісному підході, зокрема в австрійському університеті, що спеціалізується на прикладних науках.
Основні результати навчального візиту. На семінарі обговорювалися питання різного визначення навчання на основі компетентностей, підходи до формування у різних дисциплінах та навчальних програмах.
Відповідно, необхідно було дослідити, як вирішення цього питання впливає на формування місії та стратегії установи, роль стейкхолдерів. Важливою складовою було визначення ролі оцінювання у впровадженні навчання на основі компетентностей.

Робота на семінарі
Робота на семінарі була організована у одній аудиторії, де виступали доповідачі, які презентували свій досвід роботи з компетентнісним підходом у навчанні.

На початку А. Меттінгер розповів про структуру університету-господаря, його освітні програми, принципи фінансування закладу. Слід відзначити, що навчання студентів здійснюється за сімома напрямами, кожен з яких має від 11 до 19% загальної кількості студентів. Загалом, в університеті навчається близько 7 тис. студентів за 62 навчальними програмами. Університет стрімко розвивається, оскільки ще на початку тисячоліття було лише 2 навчальні програми. Університет відноситься до категорії університетів прикладних наук, які є teaching universities на відміну від класичних університетів, основну задачу яких становить наука. В університеті немає навчання в докторантурі, яка заборонена для університетів цієї категорії, але проводяться активно дослідження прикладного характеру. Спеціально для розвитку підприємницьких навичок студентів створена так звана служба стартапів. Діяльність університетів прикладних наук регулюються окремим законодавством, університети «належать» неприбутковим асоціаціям.
Обов’язковим компонентом освітніх програм є проходження практики на виробництві (work placement).

Значну увагу в університеті приділяють не тільки створенню та розробці нових навчальних програм, але й впровадженню принципу навчання впродовж життя. Завдяки цьому вдалося залучити на навчальні програми чи спеціальні дисципліни достатньо велику кількість частково зайнятих студентів, що відіграє значну роль у фінансовій незалежності закладу. В цілому, у бюджеті університету близько 60% доходів є трансферти федерального міністерства на підготовку визначеної кількості студентів, 12% – плата за навчання студентів, 18% – цільові трансферти з міського бюджету на підготовку студентів медичного профілю (медсестри, фізичні терапевти, медичні техніки тощо, крім лікарів), 3% – цільові трансферти окремих міністерств на підготовку кадрів для них, 7% – надходження від наукових досліджень, 7% – інші доходи. Виплати від держави здійснюються на основі відповідної формули за кожного студента на конкурсній основі. В залежності від спеціальності ця сума становить від 5 до 8,65 тис. євро за особу на рік. Також кожний студент додатково сплачує за навчання 363 євро за семестр, іноземний студент – 725 євро за семестр. В закладі зазначають, що виплати від державі здійснюються на постійному рівні, а витрати постійно зростають, тому для збільшення ефективності роботи доводиться збільшувати кількість студентів. Слід також відзначити новий тренд, за яким компанії починають оплачувати навчання тих осіб, що будуть в них працювати.

Фінансування залежить від кількості студентів, що успішно закінчили програму. В закладі середня кількість відрахованих студентів становить близько 10%. Для уникнення стимулу для штучного утримання академічно слабких студентів для забезпечення належноїкількості студентів на випуску, університет при прийомі набирає більшу кількість студентів, ніж фінансується державою (приблизно на 10-12%). Підготовка «понаднормових» студентів фінансується за рахунок університету, також вони створюють резерв для відраховування академічно слабких студентів. Значну частину студентів становлять студенти вечірньої та дистанційної форми навчання. Середній вік – 30 років. Фактична тривалість навчання може значно перевищувати нормативну.

В університеті навчання здійснюється виключно німецькою мовою, що є суттєвою перешкодою для інтернаціоналізації. Основний акцент роботи закладу – німецький ринок праці. Внаслідок цього у закладі працює близько 2000 осіб з погодинною оплатою праці, спеціалісти у професійній сфері, які викладають у вільний від роботи час. Максимальне навантаження сумісників – 6 годин на тиждень. Контракт укладається на 1 семестр. При цьому кількість штатних науково-педагогічних працівників становить 240 осіб, максимальне навантаження – 16 годин на тиждень, яке зменшується у випадку додаткових робіт. Методична робота (розробка курсів тощо) додатково систематично не оплачується, але можуть бути невеликі цільові гранти від адміністрації університету на оновлення та розвиток курсів, а також призводить до зменшення навантаження.

Група забезпечення при запровадження нових освітніх програм становить 4 особи: 2 з науковим ступенем, 2 з досвідом за професією. Варто відмітити, що акредитація не обмежена у часі.

Основні задачі університету на найближчі п’ять років полягають у розвиток у 5 основних сферах:

  • цифровізація всіх процесів та документів;
  • повне впровадження концепції навчання впродовж життя;
  • інновації, креативність, підприємливість, організаційна стійкість;
  • розвиток суспільства згідно цілей сталого розвитку;
  • інтернаціоналізація.

Під час семінару увазі учасників представлена найбільш сучасна для Відня лабораторія для підготовки медиків та медичних техніків (симуляційні операційна та реанімація). Створення лабораторії профінансовано з міського бюджету, обладнання є надсучасним (більш сучасним, ніж у більшості клінік), знаходиться в оренді, а не у власності, що дозволяє оновлювати його по потребі. Лабораторія використовується декількома університетами.

Результати попереднього опитування учасників семінару засвідчили, що запровадження навчання на компетентнісному підході є стратегічним пріоритетом у 21 країні з 25, представлених на заході. Однак дуже часто виникає термінологічна плутанина між поняттями навички та компетентності. Внаслідок цього важко скласти методичні рекомендації з впровадження компетентнісного навчання на практиці.

На заході відбулася дискусія щодо того, яка філософія навчання є визначальною для успішного розвитку університету. Були запропоновані різні варіанти, проте було відзначено, що для кожного напряму важливими є свої інструменти, а тому єдиного підходу бути не може. Також варто відзначити, що у виступах не змогли продемонструвати, як вимірюються на перевіряються різні компетентності. Єдиним виключенням, були навчальні програми, розроблені у медичній сфері, де для кожної компетентності біли прописані чіткі правила та критерії зарахування результатів навчання.

Було відзначено, що сучасна молодь часто втрачає мотивацію під час довгого навчання, а тому з’являється тренд по перенесенню всіх матеріалів не просто в онлайн форму, а у форму роботи зі смартфонами. Експерименти у навчальних програмах з комп’ютерних наук підтвердили ефективність скорочення матеріалу та його застосування у мобільній формі.

Було зазначено, що здійснюється зміна парадигми в університетах світу: від викладання відбувається перехід до навчання, що вимагає розробки нової системи оцінювання, розробки нового класу дидактичних матеріалів.

Висновки
В цілому, семінар показав, що в країнах існують розбіжності у розумінні компетентнісного підходу, вимірюванні результатів навчання, формуванні схожих стратегій розвитку в умовах як глобалізації, так і ризику регіоналізації. Зокрема, було відзначено, що лише 15% студентів мають можливість брати участь у академічній мобільності, що вимагає створення нового класу мобільності – віртуальної, заснованої на онлайн технологіях. Також слід вказати на подальше зростання ролі так званих part-time студентів, які через деякий час будуть формувати основу бюджету сучасного університету. Для реалізації такого плану необхідно проводити заходи для реального впровадження системи навчання впродовж життя в українських університетах.

 

Попередня Інформаційна скайп-сесія за напрямом Жан Моне (17.10.2019, Київ-Одеса)