Навчальний візит HERE «Навчання і викладання: професійний розвиток викладачів вищої освіти» за підтримки SPHERE, EACEA (3-4.09.18, Великобританія)

Назва заходу: Навчальний візит HERE «Навчання і викладання: професійний розвиток викладачів вищої освіти» за підтримки SPHERE, EACEA.
Термін проведення: 3-4 вересня 2018 р.
Місце проведення: Королівський коледж Лондону та Лондонська школа економіки та політичних наук, Великобританія.
Учасники заходу: Національні експерти з реформування вищої освіти Програми ЄС Еразмус+ (HERE), представники провідних європейських університетів. Загалом у заході взяли участь експерти 17 країн.

Учасники від України:
1. КАЛАШНІКОВА Світлана, директор Інституту вищої освіти НАПН України, HERE;
2. ЛУГОВИЙ Володимир, перший віце-президент НАПН України, HERE.

Програма та матеріали: https://supporthere.org/london2018; http://supporthere.org/event/here-study-visit-learning-and-teaching

ОПИС І КЛЮЧОВА ІНФОРМАЦІЯ

Мета семінару. Захід організовано Європейською асоціацією університетів (ЄАУ) та Барселонським університетом (координатор), що утворюють консорціум SPHERE («Підтримка та просування експертів з реформування вищої освіти»). Ця ініціатива здійснюється під проводом Європейської Комісії за реалізації її Виконавчим агентством з освіти, аудіовізуальної діяльності та культури. SPHERE забезпечує підготовку та взаємодію експертів з реформування вищої освіти та національних Erasmus+ офісів у країнах-сусідах ЄС, починаючи з січня 2015 р.

Цілі навчального візиту були визначені такими: дізнатись про досягнення у професійному розвитку викладачів у коледжі і школі від працівників і керівників закладів; зрозуміти зовнішні (англійські) та внутрішні (національні) умови, у яких працюють університетські центри професійного розвитку; визначити професійний розвиток з огляду на забезпечення та підвищення якості; дослідити, наскільки перспективні практики в коледжі і школі можуть бути передані іншим національним та інституційним контекстам.
Програма семінару

Навчальний візит національних експертів з реформування вищої освіти відбувся до британських університетів світового класу – Королевського коледжу Лондона (56-го в Шанхайському рейтингу 2018 р.) і Лондонської школи економіки та політичних наук (серед групи топ 200 закладів).

Королевський коледж Лондона (заснований у 1829 р.) і Лондонська школа економіки та політичних наук (1895 р.) знаменні також тим, що є публічними дослідницькими закладами і входять до Расселської групи 24 університетів-лідерів Сполученого Королівства – країни, що за рівнем вищої освіти посідає перше рейтингове місце в Європі, та друге місце у Світі (після США). У Королевському коледжі навчаються близько 30 тис. студентів (конкурс вступників 1 до 8), його річний бюджет перевищує 1 млрд доларів, серед випускників і викладачів 12 нобелівських лауреатів. У Лондонській школі економіки здобувають вищу освіту понад 10 тис. студентів (конкурс вступників – 12), бюджет близько 0,5 млрд доларів, з-поміж випускників 53 колишніх або нинішніх глав держав і урядів, 13 нобелівських лауреатів з економіки, крім того, 13 нобелівських лауреатів з економіки викладали і викладають у закладі, також школа пишається 3 нобелівськими лауреатами миру та 2 – з літератури. З метою професійного розвитку академічного персоналу в закладах створено відповідні загальноуніверситетські структурні підрозділи: в Королевському коледжі – Королевську академію, у Лондонській школі економіки – Викладацький і навчальний центр.

Нинішній лондонський захід зумовлено зміною навчальної парадигми на студентоорієнтоване навчання, що спричинило перегляд традиційних відносин між викладачем і студентом. Відповідні зміни в інституційній практиці виявилися складними і далеко не завершеними. Вони стимулюють інноваційні методи навчання та викладання, які постійно розвиваються під тиском технологічних змін. У наукомістких університетах, таких як Королевський коледж та Лондонська школа економіки, поширення студентоцентрованого навчання спонукало до радикального переосмислення ролі академічного персоналу, чий сенс професійної ідентичності тривалий час по суті орієнтується на концепцію дослідницької досконалості. Відтак постає питання щодо визначення відповідного професійного розвитку різних категорій академічного персоналу для блага усіх студентів. Цей навчальний візит до двох всесвітньо відомих закладів мав вивчити й осмислити здобутки. Він орієнтований на усіх тих, хто зацікавлений у забезпеченні та підвищенні якості вищої освіти, стимулюванні та заохоченні, підтримці викладання та підвищення кваліфікації у закладах вищої освіти.

Навчання учасників проходило у формі шести пленарних сесій і восьми робочих груп. На першій пленарній сесії учасників докладно ознайомили з місіями як системоутворювальними чинниками Королевського коледжу і Лондонської школи економіки, що орієнтують заклади на світове лідерство, досконалі навчання, викладання, дослідження. Друга пленарна сесія стосувалася розвитку та втілення академічної практики: академічного розвитку за допомогою введення в посаду, кваліфікацій, програм. Презентації включали опис послуг, які надають центри вдосконалення викладачів, місії та методології, програми розвитку персоналу, що зовнішньо акредитовані або внутрішньо підтверджені, цільові аудиторії: новий персонал, керівники кафедр, асистенти магістерської і аспірантської підготовки (постдокторанти тощо). Пленарне обговорення включало питання: які програми та послуги надаються в закладах різних країн та які з пропозицій коледжу і школи здаються подібними або застосовними у національних контекстах? На третьому пленарному засіданні розглядалися формування та впровадження академічної практики, розроблення програм, яке супроводжувалося коментарями учасників та їхніми мінідискусіями у малих ситуативних групах з питань: які елементи та/або підходи з презентованих програм підійдуть викладачам у національному середовищі?

Особливу увагу привернули четверта і п’ята пленарні сессії. На першій з них йшлося про розвиток і втілення академічної практики здійснення освіти на основі досліджень. Апробувалися як використання методології досліджень в основних програмах, так і включення викладання курсів до докторських програм, а також міра, до якої дослідження високого рівня інформаційно насичують бакалаврські програми (зміст, спеціалізоване обладнання, штатний розклад). Друга з цих сесій стосувалася забезпечення та підвищення якості. Дискутувалися питання ролі національного забезпечення якості стосовно інституційної практики, процес внутрішнього перегляду, належна практика проведення щорічного моніторингу, зовнішня експертиза, оцінка студентів, періодичний огляд, наглядові процедури забезпечення якості щодо нових програм, модулів або курсів.

На цій сесії С. Калашнікова у своїй презентації зупинилася на загальній характеристиці сфери вищої освіти в Україні, новому Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.), стані створення національної системи забезпечення якості вищої освіти, професійному розвитку університетського персоналу, формуванні мережі експертів із забепечення якості вищої освіти й інших складових досягнення конкурентоспроможної якості вищої освіти України.

Проблемні питання також обговорювалися у межах тематичних груп. Зокрема за темою паритету між викладанням і дослідженнями дискутувалося, чи це бажано і досяжно, які основні переваги та обмеження на інституційному рівні, які висновки для національних політиків? За темою відправних позицій з’ясовувалося, які меседжі і для чого слід адресувати своїм країнам, очильникам національної освітньої політики, а також, які вихідні ідеї, факти, практики за результатами навчального візиту мають бути розглянуті на рівні закладів.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ/РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ:

1. У межах проекту SPHERE систематично проводяться семінари і навчальні візити з актуальної університетської проблематики відповідно до світових тенденцій. Для навчальних візитів обираються провідні університети світу, а семінари організовуються на базі прогресуючих закладів. Наприклад, у травні минулого року відбувся навчальний захід «Викладання на основі досліджень: університети, підприємництво та трикутник знань» в Університеті Мілану, що нині очолює рейтинг закладів вищої освіти Італії (про це писала Педагогічна газета у № 5 за 2017 р.). У травні цього року проведено семінар в Університеті Чорногорії – єдиному класичному публічному університеті країни – за темою «Базоване на дослідженнях викладання і навчання: від національної та інституційної політики до практики», на якому з презентацією «Подолання розриву між викладацькою та дослідницькою діяльністю: досвід України» виступав В. Луговий (висвітлювалось Педагогічною газетою у № 3 за 2018 р.).
2. Важливою складовою системи забезпечення якості вищої освіти є розвиток та удосконалення компетентностей викладачів, отже для українських закладів вищої освіти актуальним завданням є створення центрів вдосконалення викладачів, розроблення сучасної методології і запровадження відповідних послуг, програм розвитку персоналу, що зовнішньо акредитовані або внутрішньо підтверджені, для різних цільових груп: новий персонал, керівники кафедр, асистенти в межах магістерських програм та програм з підготовки докторів філософії (докторанти тощо).
4. Важливим є створення належних умов для професійного розвитку викладачів, зокрема збільшення часу, передбаченого для досліджень, за рахунок зменшення кількості навчальних (контактних) годин у поєднанні із заходами матеріального стимулювання.

Попередня Запрошуємо долучитись до 5th Global Survey on Internationalization of Higher ...