Навчальний візит “Студенти в центрі уваги: студент як партнер в управлінні вищою освітою та забезпечення якості”, що фінансується Європейським Союзом та організований командою SPHERE (5-6.04.2017)
Дата: 5-6 квітня 2017 року
місце проведення: Університет Нархоз (Алмати, Казахстан)
Учасники з України:
1. Марина Мруга, Київський медичний університет УАНМ, Центр тестування при Міністерстві охорони здоров’я України, експерт HERE
2. Катерина Жданова, Національний офіс Erasmus +
3. Єсенія Макаренко, Сумський державний університет
Програма та матеріал: http://supporthere.org/almaty2017
Опис звіту та ключова інформація:
Учасники: Експерти Erasmus+ з реформування вищої освіти (HERE) з країн-сусідів ЄС, представники студентських організацій із країн-сусідів ЄС, експерти з країн Європи та країн-партнерів, представники від приймаючої установи (Університет Нархоз), представники національних офісів Erasmus+, представники від Європейської комісії.Семінар відкрили К.Рибинський, ректор Нархозу, Хосе Гутьєррез, EACEA, Шейзада Тасбулатова, директор Національного офісу Erasmus+ у Казахстані, члени команди SPHERE.
Огляд системи вищої освіти в Казахстані представив директор департаменту вищої та післядипломної освіти Міністерства освіти Республіки Казахстан Ахмед-Заки Д.Ж.
Семінар був організований у форматі пленарних засідань та складався з проміжних сесій.
Пленарні засідання були присвячені наступним темам з наступними основними виступами:
Пленарне засідання 1. Студентське самоврядування на рівні університетів
• Презентація “Європейський ландшафт: тенденції, успіхи, виклики” Фернандо Галана, колишній член Європейської студентської спілки (ESU), та презентація “Участь студентів у врядуванні ” Шона О’Рейлі з Ірландського проекту з опитування студентів щодо їхнього залучення. Пленарне засідання завершилося панельною дискусією щодо поточних тенденцій у цих країнах з акцентом на Молдові (Ніколай Лонгін), Вірменії (Мері Айрапетян) та Росії (Ольга Андрєєва).
• Пленарне засідання 2: Роль студентів у забезпеченні якості (QA)
• Презентація Європейської студентської групи ESG 2015 та практичні приклади з європейських країн, Юрі Лахдесмаа, член правління Національної спілки студентів університетів у Фінляндії, та презентація участі студентів в QA в Казахстані Тимур Кантапанов, керівник Міжнародних проектів та зв’язків з громадськістю, Незалежне агентство з акредитації та оцінки (IAAR), змістили фокус дискусії про роль студентів у забезпеченні якості освіти. Також був представлений досвід країн HERE – Ліван (Шафік Мокбел), Таджикистан (Зарина Кадирова). Учасники інших країн також ділилися своїм досвідом, який свідчить про значну різноманітність підходів, прав та функцій студентів у питаннях забезпечення якості в різних країнах – від номінальної та формальної участі в одних країнах до країн, де голоси студентів є ключем до забезпечення якості та внесення змін в освіту. Питання, що обговорювалися, включали існуюче законодавство щодо врегулювання участі студентів у забезпеченні якості, приклади системного включення студентів до внутрішнього та зовнішнього QA, існуючі перешкоди та проблеми в країнах-учасниках.
• Також Елізабет Колуччі, команда SPHERE, ознайомила учасників пленарного засідання з питаннями, порушеними на семінарі HERE щодо забезпечення якості, що проходив у Львові, Україна.
Пленарне засідання 3 було присвячено участі студентів у національній реформі
• Був представлений блискучий досвід Шотландії в презентації “Участь студентів у національній реформі: оптимізація діалогу зацікавлених сторін” Єви Льюїс, директор SPARQS (Студентське партнерство щодо якості у Шотландії). Досвід Казахстану та Ізраїлю був показаний в “Презентації проекту STUDIK” (“Студентське самоврядування та демократичне залучення в Казахстані”), Меруерта Наренова, та у прикладі “Ізраїльська національна студентська асоціація: належна практика, фактори успіху, виклики” Маяна Агаге, Студентський Союз Ізраїлю.
Пленарне засідання 4 – це заключне засідання, де учасники обговорили, як можна включити, скористатись та надати більш активну роль експертам та студента HERE та визначити основні результати семінару.
За пленарними засіданнями відбувалися дискусійні секції, присвячені подальшому обговоренню тем, представлених на пленарних засіданнях. Короткий огляд роботи кожної групи під час дискусії доповідався на наступному пленарному засіданні. Було проведено три дискусійні секції.
Ціль семінару для експертів з реформування системи освіти “Еразмус +” (HERE):
Метою семінару для експертів з реформування системи освіти “Еразмус +” (HERE) було вивчення участі студентів у питаннях управління та забезпечення якості в різних вищих навчальних закладах та системах. Він базувався на прикладах та цікавих практиках з країн ЄС та HERE, і слугував форумом для обговорення способів залучення студентів.
Очікувалося, що на основі презентацій та шляхом обговорення учасники зможуть:
• Проаналізувати різні підходи до участі студентів в управлінні університетами та контролю якості, а також свій специфічний національний та регіональний контекст.
• Зрозуміти «за» та «проти» участі студентів в управлінні, а також що треба змінити у нормативній базі, автономії університетів та якими є організаційно-фінансові наслідки.
• Обдумати ситуацію з участю студентів у своєму університеті/ країні щодо досягнень та проблем в цій сфері та можливостей щодо покращення ситуації.
• Співвіднести участь студентів з більш широким контекстом реформи вищої освіти, з акцентом на належному управлінні на системному та інституційному рівнях, посиленні внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості, підвищенні рівня освіти та просуванні демократичного та громадянського суспільства.
Активне залучення кожного учасника додатково було досягнуто за рахунок того, що кожен учасник на початку семінару повинен був визначити основні зміни, які слід в своїй країні, щоб забезпечити ефективне залучення студентів до управління вищою освітою та забезпечення якості. Ту саму вправу було повторно зроблене наприкінці семінару, що дозволило учасникам побачити, як змінилося їхнє розуміння та ставлення після участі у цьому семінарі.
Основні результати семінару:
Під час семінару HERE експертам та студентам було представлено широкий спектр прикладів, як студенти залучаються до управління вищою освітою та забезпечення якості в різних країнах. Ми вивчили аспекти залучення на національному рівні (організація та законодавство), інституційному рівні (організація та загальні відносини), на рівні окремих працівників та на рівні студентів та їх формальних органів.
Оцінюючи Україну на основі цього семінару, я можу зробити висновок, що надійний фундамент для залучення студентів був викладений новим Законом про вищу освіту (2014 р.), Проте місцеві практики свідчать, що хоча в країні дотримуються формальних вимог до залучення студентів, насправді студентські самоврядні органи часто не мають важелів та можливостей для впливу на освіту. Крім того, гарантоване забезпечене фінансування органів самоврядування студентства без адекватної підзвітності, з одного боку, надає студентам повноваження зловживати / неправильно використовувати ці кошти, а з іншого – дає можливість університетським адміністраціям отримувати залежне від них студентське самоврядування.
Тема 1: Участь студентів в управлінні університетами
Обговорення цієї теми розпочалися з ознайомленням з досягненнями Європейського студентського союзу (ESU), метою якого є об’єднання, надання ресурсів, тренінгів та інформування національних представників студентів щодо політики розвитку вищої освіти на європейському рівні шляхом проведення досліджень, партнерських проектів та кампаній в Європі, надання інформаційних послуг та видання публікацій для студентів, політиків та фахівців вищої освіти. ESU зосереджується на 4 доменах: 1) доступ та підтримка (соціальний аспект); 2) громадська відповідальність за освіту (управління та фінансування); 3) якість та прозорість (структурні реформи, академічні справи, студенто-центроване навчання); 4) мобільність та інтернаціоналізація. ESU займається такою діяльністю: представництво та адвокатська діяльність; дослідження та розробка концепції; розвиток потенціалу та обмін інформацією. Позиція ESU щодо участі студентів в управлінні університетами: “Студент є партнером, а не лише клієнтом”, студенти є повноправними членами академічної спільноти. ESU визнає, що у багатьох країнах існує законодавство про залучення студентів, але на практиці обмеження відрізняються і мають потужний вплив.
Дослідження ESU “Болонсь-кий процес очима студентів, 2015” візуалізує стан України щодо залучення студентів. Українські студенти вважають, що вплив студентів на прийняття рішень на рівні закладів та факультетів можна побачити, але його не враховують.
Шон О’Рейлі з Ірландського проекту з опитування студентів щодо їхнього залучення представив голоси студентів (результати ірландського опитування) стосовно того, як підвищити ступінь їхньої участі в управлінні університетами, які фактори перешкоджають цьому і як їх подолати. Студенти визначили три сфери, де вони можуть брати участь у процесі прийняття рішень: 1) викладання та навчання, 2) управління та врядування, 3) забезпечення якості. Виклики для участі є: тривалість членства представників студентства в колегіальних органаз набагато менша, ніж професорів та інших учасників; варіативність і різноманітність широкого кола студентів; дискусії (і рішення?) часто відбуваються у формальних та неформальних умовах; нерівність щодо поваги; довіра.
Ольга Андрєєва (Росія) визначила інші від попередніх авторів напрямки, де студенти беруть участь у своїх ВНЗ: 1) загальні питання (вибори, прийняття університетської хартії, стратегічні програми університету тощо); 2) навчальний процес (моніторинг, стипендіальні рішення, студентська дисципліна, врегулювання конфліктів студентів-професорів, індивідуальні плани, академічні комісії тощо); 3) економічна діяльність (вартість освіти, вартість послуг в гуртожитку, моніторинг якості харчування в кампусі тощо); 4) міжнародна діяльність (участь та започаткування міжнародних форумів, кампаній у справі миру та толерантності, боротьби з війнами, заохочення різних культур); 5) не академічна діяльність.
Основна увага на дискусійної секції 1 під назвою “Сприяння студентам в управлінні університетом” була зосереджена на
• Законодавча підтримка участі студентів в управлінні університетом
• Представницькі самоврядні органи (структура, функціональність)
• Що слід змінити (на рівні університету / на національному рівні) та чому (за структурою, законодавством, соціокультурними аспектами )
• Які перешкоди?
• Добрі практики / приклади
Наше засідання в основному охоплювало країни колишнього Радянського Союзу, де Азербайджан продемонстрував сильне студентське самоврядування, а Молдова продемонструвала значний прогрес у країні. Обговорювачі відзначили різницю в законодавстві між країнами (від відсутності згадки про студентське самоврядування, до номінальної обмеженої представницької функції та до функцій із гарантованим фінансуванням), різницю в законодавчих гарантіях фінансування студентського самоврядування на рівні університетів та різного розміру такого фінансування. Визначили такі фактори, що перешкоджає ефективному залученню студентів: культура, відсутність університетських положень, ігнорування адміністрацією, недостатня активність учнів, невідповідність учням.
Під час обговорення учасники дізналися, що хоча багато чого може бути досягнуто на університетському рівні, формальна основа залучення студентів та підтримки адміністрації університету є критичною та необхідною. Крім того, важливо робити цілеспрямоване студентів тому, що таке студентське самоврядування, і як його можна запровадити, особливо на початковому етапі.
Тема 2. Роль студентів у забезпеченні якості (QA)
Підходи до участі студентів у забезпеченні якості були представлені через досвід Фінляндії та Казахстану.
У Фінляндії студенти беруть участь у забезпеченні якості на всіх рівнях: на рівні дисципліни, на рівні університету та на національному рівні (через незалежний фінський центр оцінювання освіти (KARVI) та національні семінари). Ключовим інструментом QA є збір величезного обсягу зворотного зв’язку, його аналізу та належного використання. Багато заходів із забезпечення якості реалізується студентами. Більшість QA виконується на рівні вузів, які є автономними, і за законом повинні мати систему QA. Система QA університету є предметом національного аудиту.
Якість освіти досяжна лише тоді, коли всі студенти є активними, а не лише студентами членами робочої групи. Недоліком існуючої системи є те, що іноді студенти втомлюються від надання зворотного зв’язку.
В Казахстані залучення студентів до QA було проілюстровано прикладі функціонування Незалежного агентства з акредитації та оцінки (IAAR). Студенти беруть участь у експертних колегіях та раді з акредитації, яка приймає офіційне рішення про акредитацію. Казахстан має великий досвід у вдосконаленні роботи студентів шляхом проведення структурованих тренінгів для студентів.
Одна з дискусійних секцій “Участь студентів у забезпечення якості” була присвячена систематизації та використанню зворотного зв’язку від студентів під керівництвом Юрі Лахдесмаа. Учасники запропонували різноманітні види зворотного зв’язку, які можуть бути отримані, джерела інформації для зворотного зв’язку, інструменти для збору зворотного зв’язку, яку інформацію слід шукати з метою підвищення якості освіти. Також учасники висвітлили, які види зворотного зв’язку застосовуються в їхніх установах та як вони використовуються.
В інших дискусійних секціях обговорювались “Участь студентів в групах з аналізу якості (вибір, підготовка, …)” під головуванням Шона О’Рейлі та “Формування культури залучення студентів у QA” з Євою Льюїс.
Тема 3. Участь студентів у національній реформі
Цей день був присвячений ролі студентів у освітній реформі.
Презентація “Участь студентів у національній реформі: оптимізація діалогу зацікавлених сторін” Єви Льюїс, директора SPARQS (Студентське партнерство щодо якості у Шотландії), містила відомості про добре організований модерований спосіб залучення студентів через роботу студентських партнерств щодо якості у Шотландії (SPARQS). Візія студентів, як зробити позитивні та корисні змінити у навчальному досвіді студентів, як сформувати навчальне середовище як та сприяти загальному успіху університетів та коледжів Шотландії, реалізується шляхом забезпечення участі студентів як партнерів на всіх рівнях діяльності із забезпечення та підвищення якості, включаючи:
• Коментування та формування власного досвіду навчання.
• Вчинення активної участі в офіційних механізмах залучення студентів, включаючи якісні процеси та прийняття стратегічних рішень.
• Формування досвіду студентів на національному рівні.
Меруерт Наренова презентувала проект STUDIK (Студентське самоврядування та демократичне залучення в Казахстані), спрямований на підтримку створення органів студентського самоврядування (SSG) в Казахстані та створення сталих SSG на інституційному, регіональному та національному рівнях за допомогою міжнародного проекту. Проект вражає своїми зусиллями здійснити вплив на різних рівнях (від питань законодавства до неформального формування компетенцій та знань) та активного навчання. Найбільші прогалини для досягнення мети та, таким чином, зміцнення SSG – це розуміння SSG; недостатній досвід щодо SSG або відсутність досвід; різниця в культурі та традиціях.
І, нарешті, у прикладі «Ізраїльська національна студентська асоціація: належна практика, фактори успіху та виклики» Маяни Аґаге, Студентський Союз Ізраїлю, був представлений студентський союз, який є не тільки успішним самофінансованою організацією, об’єднаною з комерційним проектом, що фінансує студентський союз, але й слугує донором для студентів та проектів. Ізраїльські студенти зосереджуються на 1) соціальній участі (вивчення арабської мови, курси фінансової освіти, підтримка ЛГБТ, програми лідерства); 2) якість викладання та навчання (співпраця з Радою вищої освіти). Окрім цікавої та успішної фінансової моделі самофінансування, Ізраїльський союз вражає сильною соціальною підтримкою студентів (1400 стипендіатів) та нагородженням викладачів за досконалість. Чіткі цілі на майбутнє:
• Підвищити якість викладання та навчання у вищих навчальних закладах (студенто- орієнтоване навчання, результати навчання, PBL та ін.)
• Підвищити актуальність та цінність академічних ступенів відповідно до потреб студентів та ринку праці.
• Зміцнити відносини між університетами та промисловістю (стажування, випускники тощо)
• Сприяти інтернаціоналізації системи вищої освіти (глобальні компетенції, мобільність студентів, кредитна мобільність тощо).
• Enhance quality of teaching and learning in HEI (student-centered learning, learning outcomes, PBL etc.)
Дискусійна секція 3: Участь студентів у національній реформі зосередила увагу на регіональних аспектах участі студентів у процесах національних реформ.
Висновки та рекомендації для України
1. Стан імплементації. Український “Закон про вищу освіту” містить адекватні підстави для розвитку студентського самоврядування (SSG) в Україні та надає студентському самоврядуванню достатньо прав та важелів. Імплементація принципів, встановлених законом, є обов’язком автономних університетів та інших навчальних закладів. Але наразі ніхто не знає, як виконуються юридичних вимоги щодо SSG. Тому важливо дослідити стан та форми впровадження студентського самоврядування та зробити подальші рекомендації на основі аналізу стану реалізації SSG в Україні.
2. Недостатні знання. Багато органів студентського самоврядування (SSG) в Україні певною мірою відтворюють радянський профспілковий тип роботи. Це може бути пов’язано з недостатньою обізнаністю членів SSG про те, як SSG працює в інших країнах, особливо в Європі. Тому бажано надавати членам SSG регулярні тренінги / семінари та презентувати належну практику. Також з метою поширення досвіду та знань бажано підтримувати співпрацю українських SSG з іноземними колегами, одночасно контролюючи, щоб SSG не перетворилась на кулуарний клуб по інтересах.
3. Культура. Студенти не є повноправними партнерами професорів та адміністрації університетів, і це може змінитися лише поступово після того, як студенти стануть більш активними учасниками SSG, процесів управління якістю, процесів реформ. Обмін та інтерналізація як студентів, так і інших вищих педагогів повинні допомогти змінити культуру у цьому відношенні.
4. Інфраструктура для студентів. Університет Нархоз, який приймав цей семінар, є гарним прикладом хорошої інфраструктури для студентів, яка сприяє формуванню самоповаги та гідності у студентів. Вимоги створювати та підтримувати в належному стані інфраструктуру і студентські приміщення на рівні певного стандарту (чисті, просторі, відремонтовані місця для відпочинку, книжкова та комп’ютерна бібліотека, крісла, спортивні споруди тощо) повинні бути такими ж обов’язковими, як й академічний стандарт вищої освіти. Добре, якісне і комфортне фізичне середовище призводить до розвитку у студентів впевненості, появи мотивації до навчання, бажання покращити і, нарешті, сприяє студентському самоврядуванню.