Звіт про участь в навчальному візиті за темою Викладання на основі досліджень / Університети, підприємництво та трикутник знань (освіта-дослідження-інновації), Università degli Studi di Milano (30-31/-5/2-17)
30-31 травня 2017 р. Навчальний візит для Національних команд з реформування вищої освіти «Викладання на основі досліджень / Університети, підприємництво та трикутник знань (освіта-дослідження-інновації)».
Місце проведення: дослідницький Університет Мілану / Università degli Studi di Milano (м. Мілан, Італія)
Учасники з України:
1. Володимир Луговий, Перший віце-президент НАПН України, Національний експерт з реформування вищої освіти, Програма Еразмус+.
2. Михайло Винницький, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», радник Міністра освіти і науки України, Національний експерт з реформування вищої освіти, Програма Еразмус+.
Програма та матеріали: http://supporthere.org/milan2017/
ЗВІТ
Результати навчання:
• Виробляти провідні практики і конкретні приклади того, як дослідження можуть бути пов’язані з викладанням.
• Оцінювати дуальну роль професорів як дослідників і викладачів та краще зрозуміти, як підтримувати їх у цій ролі.
• Розуміти виклики та підходи до залучення промисловості до не тільки досліджень, а й до процесу викладання (партнерства).
• Отримати краще розуміння підприємництва та як підприємництво може бути інтегроване у викладання і дизайн програми.
Учасники: експерти з реформування вищої освіти з країн-партнерів ЄС, представники вищих навчальних закладів країн ЄС і країн-партнерів ЄС.
Опис і ключова інформація:
30-31 травня 2017 р. відбувся навчальний візит до Університету Мілана (Італія) Національних експертів з реформування вищої освіти країн-партнерів Європейського Союзу за темою «Викладання на основі досліджень: університети, підприємництво та трикутник знань». Навчання було організоване в межах Програми ЄС Еразмус+ за проектом SPHERE (Підтримка та просування експертів з реформування вищої освіти). За схожою актуальною проблематикою за участю Асоціації університетів столиць Європи проводився семінар для болонських та національних експертів «Базована на дослідженнях освіта: стратегія та імплементація» у високорейтинговому Університеті Еотвоса Лоранда (Угорщина) у листопаді 2012 р. Ця тематика відображує загальний тренд у рамках Болонського процесу та в контексті європейських просторів вищої освіти і досліджень щодо здійснення на дослідницькій основі вищої освіти всіх рівнів. Ця прогресивна тенденція з урахуванням явно вираженого дослідницько-інноваційного типу глобального розвитку врахована в новому Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.).
Міждисциплінарний дослідницький Університет Мілану обрано для навчання експертів не випадково. Заклад має стабільну прописку в міжнародних університетських рейтингах «Шанхайський» (входить до групи 300 найкращих) та «Таймс» (поділяє 301-350 місця). Цей відносно молодий заклад єдиний в країні, який входить до Ліги європейських дослідницьких університетів. Ліга охоплює 23 провідних університети з високою дослідницькою активністю 12 передових країн – Сполученого Королівства (5 закладів), Франції (3), Німеччини (3), Нідерландів (3), Швейцарії (2) та Данії, Швеції, Фінляндії, Бельгії, Ірландії, Іспанії та Італії (по одному). Ліга прагне впливати на європейську політику та формувати кращу практику через взаємний обмін досвідом.
Утворений у 1924 р. шляхом злиття двох закладів з традицією діяльності в медичній, науковій та гуманітарній сферах Університет Мілану швидко виріс до дуже великої інституції (90 тис. студентів) і в 1998 р. став донором ще одного державного міського університету – Університету Мілану-Бікокка (33 тис. студентів), також міждисциплінарного, з широким спектром академічних програм, високорейтингового. Обидва заклади мають сприятливий дослідницько-інноваційний контекст. Адже Мілан є другим за величиною містом Італії, містом-лідером щодо інвестицій в технологічні дослідження і розробки, містом знань, що створює унікальне наукове середовище, яке включає 12 університетів і велику кількість дослідницьких інститутів. Нині Університет Мілану, у якому здобувають освіту різних рівнів близько 64 тис. студентів, має потужний штат працюючих на постійній основі (понад 2 тис.) і запрошених (170) професорів, а також адміністративного і технічного персоналу (близько 2 тис.), розвинуту дослідницьку інфраструктуру. Професори поєднують освітню і наукову (фундаментальну, прикладну, експериментальну) діяльність, маючи невелике навчальне навантаження, у кілька разів менше, ніж зазвичай професор в українському закладі вищої освіти.
З 1989 р. університет має повну автономію. Незважаючи на його великі масштаби, система управління в ньому компактна. Вона включає обраного і законодавчо уповноваженого ректора, який представляє заклад і здійснює координацію, імплементацію і моніторинг університетської політики. Ректор є президентом Ради директорів і Академічного сенату. На Раду директорів покладено виконавчі обов’язки та функції вироблення політики, нагляду за пошуком та отриманням фінансових ресурсів, управління адміністративно-культурними активами та кадрового планування. Цей орган складається з 10 членів: восьми експертів (чотирьох університетських і чотирьох зовнішніх) та двох студентів. Академічний сенат із 32 обраних членів (з числа науково-педагогічних й інших працівників та студентів) є колегіальним органом, що визначає стратегію і політику, координує освітню і наукову діяльність. Очолює адміністрацію (10 виконавчих менеджерів та понад 900 адміністративно-технічних працівників) генеральний директор. До його функцій віднесено реалізацію планів і цілей, визначених управлінськими органами: він відповідає за менеджмент фінансових, матеріальних, інструментальних ресурсів, активів, адміністративно-технічний персонал та організацію адміністративних служб. Адміністрація покликана управляти ресурсами, процесами і службами для підтримки дослідницької та навчальної діяльності.
Освітньо-дослідницька організаційна структура університету включає 8 факультетів, 2 школи, 33 департаменти (кафедри), які очолюють директори і де працюють постійні професори та близько 1 тис. адміністративно-технічного персоналу. Департаменти (кафедри) скеровують дослідницьку та освітню діяльність, кожен з них має керівника та колегіальний орган, наділений адміністративною та організаційною автономію. Факультети і школи є об’єднуючими структурами, що відповідальні за планування, підтримання та координацію освітніх програм відповідних предметних галузей. На кожному факультеті утворюється керівний комітет, що складається з керівників і невеликої кількості професорів належних факультету департаментів (кафедр).
На першій пленарній сесії заходу розглядалася проблема, як дослідження можуть бути пов’язані з викладанням та інформаційно його забезпечувати. Висвітлювався університетський досвід на прикладі прикладної і медичної фізики та екологічної і прикладної ботаніки. Цікавою виявилася організація взаємодії досліджень і викладання, про яку розповів представник високорейтингового Інституту науки Вайцмана, Ізраїль.
Друга пленарна сесія присвячувалася дуальній ролі професорів як дослідників і викладачів. Розглядалися приклади з фармакології та молекулярної біології. Визнано за необхідне пошук балансу між викладанням і дослідженнями, а також фінансування дослідження методів викладання.
На третій пленарній сесії обговорювалося питання партнерства з виробництвом задля досліджень і викладання. Увага була зосереджена на сфері інформаційно-комунікаційних технологій та комп’ютерних наук. Зауважувалося, що закрита модель (під конкретний результат) фінансування досліджень виробництвом, на відміну від відкритої моделі, не призводить до революційних винаходів у науці і відповідних індустріальних змін.
Нарешті, на четвертій пленарній сесії розв’язувалася проблема, як інтегрувати підприємництво у викладання. У зв’язку з цим підкреслювалася необхідність залучення викладачів з промисловості, бізнесу, проведення студентського стажування (практики) на провідних підприємствах, а також використання дуальної і змішаної форм вищої освіти.
Обговорення тематики пленарних сесій провадилося також на трьох засідання трьох змінних за складом робочих груп з числа учасників навчання з наступною презентацією результатів.
Висновки і пропозиції / рекомендації для України
• Запроваджувати підхід до викладання на основі результатів досліджень, залучаючи до процесу фундаментальних / прикладних досліджень науково-педагогічних працівників, відповідно розвивати інноваційні методи викладання.
• Визначити профіль сучасного науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти враховуючи його дуальну роль як дослідника та викладача, а також визначити механізми організаційної та фінансової підтримки їх у цій ролі на основі балансу між викладанням і дослідженнями.
• Розвивати нові підходи до залучення представників бізнеса як до досліджень, так і до процесу розроблення / модернізації освітніх програм і викладання на основі партнерства, враховуючи закордонний досвід.
• Запровадження дуальної і змішаної форм вищої освіти, що передбачає інтегрований у виробництво освітній процес, вкл. студентське стажування (практику) на провідних підприємствах.