Ю. Рашкевич про нову редакцію Національної рамки кваліфікацій (01.07.2020)
Декілька днів тому Кабмін затвердив нову редакцію Національної рамки кваліфікацій. Це було зроблено на виконання змін до Закону «Про вищу освіту», які визначили, що кількість рівнів Національної рамки повинна відповідати кількості рівнів Європейської. Новина викликала широку зацікавленість і породила багато запитань щодо значення Національної рамки кваліфікацій, її ролі в побудові системи академічних, тобто освітніх, та професійних кваліфікацій. Юрій РАШКЕВИЧ, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти Еразмус+, член Національного агенства кваліфікацій розповідає, що таке рамка кваліфікацій, наступні кроки з впровадження НРК та її практичну роль, як всередині країни, так і закордоном.
Отже, рамка кваліфікацій являє собою певний впорядкований набір кваліфікаційних рівнів, кожен із яких описується спеціальними дескрипторами, що являють собою узагальнені результати навчання. Набір цих дескрипторів загалом характеризує складність задач, які здатен вирішувати володар кваліфікації даного рівня. Чим вищий рівень – тим складніші завдання, із вищим рівнем самостійності та відповідальності, які вимагають більш глибоких знань та досконаліших навичок.
ВІДЕО-ПРЕЗЕНТАЦІЯ Юрія Рашкевича за посиланням.
Яку ж практичну роль відіграє рамка кваліфікацій?
Якщо говорити про національний рівень, то основним її призначенням є служити певним еталоном при розробленні, ідентифікації, співставленні як академічних, так і професійних кваліфікацій. Наприклад, якщо ми розробляємо освітню програму, на виході якої випускники отримуватимуть ступінь бакалавра, то рівень результатів навчання такої програми повинен відповідати еталонним вимогам, що задаються дескрипторами рамки відповідного рівня.
На міжнародному рівні рамка забезпечує прозорі і зрозумілі процедури визнання в Україні іноземних документів про освіту чи професійну кваліфікацію, а також визнання наших кваліфікацій за кордоном. Це можливо тоді, коли наша Національна рамка разом із рамками інших країн є складовими системи порівняння та визнання, в центрі якої є Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя, яка розроблена під егідою Європейської організації економічного співробітництва та розвитку. І власне на цю рамку проектуються усі національні рамки різних країн.
Знову наведу приклад. Особа в якійсь країні здобула певну кваліфікацію і претендує на те, щоб вона була визнана в Україні. Визнання означає співставлення даної кваліфікації з відповідною, тобто максимально наближеною як за рівнем, так і за предметною областю чи профілем діяльності українською кваліфікацією. Якщо і в цій країні, і в Україні діють національні рамки кваліфікацій, співставлені із Європейською рамкою, то встановити рівень даної кваліфікації в Україні буде просто, пройшовши ланцюжком: кваліфікація – її рівень в рамці даної країни – рівень в європейській рамці – рівень в українській рамці. Залишиться лише знайти відповідну даному рівневі українську кваліфікацію, що якнайкраще відповідає за предметною областю чи профілем діяльності. Якщо така у нас є, то згадана особа отримує сертифікат, який засвідчує еквівалентність його кваліфікації встановленій таким чином українській. Аналогічно відбувається визнання наших кваліфікацій за кордоном. Зауважимо, що дуже зручно, коли національна рамка має таку ж кількість рівнів, як Європейська, оскільки тоді рівень кваліфікації в національній рамці є таким же, як в європейській.
Тепер трохи нашої історії. Вже згадана раніше Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя була створена в 2008 році. Вона містить 8 кваліфікаційних рівнів, які охоплюють усі рівні освіти – від початкової школи до доктора філософії, а також дозволяє позиціонувати усі професійні кваліфікації. Протягом наступних років абсолютна більшість країн Європи прийняли свої національні рамки кваліфікації. Причому лише одиниці мають рамки, злегка відмінні за числом рівнів від Європейської.
В Україні перша рамка кваліфікації була створена в 2011 році і містила 10 рівнів: 8 європейських, плюс нульовий (дошкілля) і дев’ятий (доктор наук). На жаль протягом наступних 6 років вона не була сертифікована, причому основною причинною було встановлення відповідності нашої 10-рівневої із європейською 8-рівневою рамками. В 2017 році Закон про освіту ще більше ускладнив ситуацію, додавши ще один – 11-й рівень – для фахової передвищої освіти. І ми втратили ще три роки
Нарешті зміни до Закону про вищу освіту 2020 року повернули нас, як кажуть, до європейського стандарту.
Які тепер наступні кроки із впровадженням Рамки?
Я очікую, що тепер ми зможемо рухатися набагато швидше. І з позиціонуванням наших освітніх та професійних кваліфікацій в новій Національній рамці, і з проведенням самоаналізу рамки та її сертифікації, і з включенням в кінці кінців нашої Рамки в європейську систему. Тут багато буде залежати від скоординованої співпраці Міністерства освіти і науки, як центрального органу виконавчої влади, відповідального за розроблення Національної рамки кваліфікацій, із Національним агентством кваліфікацій, яке за законом супроводжує Національну рамку і забезпечує внесення в неї професійних кваліфікацій.
Чи є якісь особливості внесення професійних кваліфікацій в Національну рамку?
Так, причому істотні. Поясню ще на одному прикладі.
Коли ми проектуємо академічну кваліфікацію певного рівня Національної рамки кваліфікацій, тобто створюємо освітню програму, на виході якої випускники отримають дану кваліфікацію, то усі результати навчання в такій програмі повинні відповідати вимогам НРК до даного рівня. І по знаннях, і по уміннях, і по комунікаційних навичках, і по вимогах автономії та відповідальності.
Професійна кваліфікація проектується, виходячи із особливостей і вимог професійної діяльності, тобто виходячи із тих робіт, що виконуються в рамках даної професії. А вони можуть вимагати різні рівні складності для різних дескрипторів. Тому позиціонування професійної кваліфікації в Рамці здійснюється вже після її розроблення шляхом оцінювання рівня кожного дескриптора окремо. І розроблення методології такого оцінювання і подальшого позиціонування кваліфікації в НРК буде одним із найближчих і важливих завдань Національного агентства кваліфікацій.
Які ще завдання має НАК в контексті Національної рамки кваліфікацій?
У будь-якій країні одним із найважливіших завдань є створення Національної системи кваліфікацій, яка поєднує освітні та професійні кваліфікації, забезпечує їх узгодженість між собою.
Одним із важливих механізмів такого узгодження є галузеві рамки кваліфікацій, які фактично є містком між національною рамкою та освітніми і професійними стандартами та програмами.
За законодавством саме НАК є одним із ключових гравців у створенні Національної системи кваліфікацій. Саме НАК є відповідальний за опрацювання методології та координацію розроблення галузевих рамок. Тому у нас попереду багато роботи.
Підготовлено за матеріалами Національного агенства кваліфікацій