Участь у І Міжнародній конференції «Європейські цінності в освіті» в межах проєкту Еразмус+ Жан Моне (28-29.05.2021, он-лайн).
Днями Запорізький національний університет(ZNU, Zaporizhzhia National University вчергове виступив осередком наукової події міжнародного рівня: конференція «Європейські цінності в українській освіті: виклики та перспективи», організована в рамках міжнародного проєкту «Erasmus+ Jean Monnet Module “European Values in Literary Arts”» (599918-ЕРР-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE EUVOLIA), об’єднала в стінах ЗНУ 265 науковців, викладачів, студентів, публічних інтелектуалів і менеджерів освіти з усіх регіонів України та чотирьох європейських країн: Нідерландів, Швеції, Великої Британії й Німеччини.
Робота конференції тривала впродовж двох днів – 28 і 29 травня. Перший день розпочався урочистостями, пленарним засіданням і панельною дискусією за участю хедлайнерів української та міжнародної освіти, а завершився засіданнями тематичних круглих столів і роботою в секціях. Другий був цілком присвячений семінарам, тренінгам, воркшопам і презентаціям із різних аспектів ціннісного питання в освітньому дискурсі. В умовах карантинних обмежень зустріч учасників організували в змішаному онлайн-офлайн форматі, але це не стало на заваді продуктивній роботі конференції.
В урочистому відкритті конференції наживо взяли участь представники адміністрації ЗНУ, декани факультетів, гаранти освітньо-наукових програм, студентство. Учасників поважного наукового зібрання від імені усього колективу ЗНУ й, зокрема, ректора Миколи Фролова, який усіляко підтримує розвиток наукових та освітніх ініціатив в університеті, впровадження міжнародних освітніх стандартів, привітали проректори Олександр Бондар і Юрій Каганов. До вітань у дистанційному форматі приєднався також заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Руслан Шиханов, експертка з аналітичних питань, координаторка Національної команди експертів із реформування вищої освіти Національного «Еразмус+» офісу в Україні Жанна Таланова й експерт напряму Жана Моне з реєстрації проєктів МТД Петро Крайнік.
Проєкт «EUVOLIA», як зазначила у вступному слові його співкоординаторка, доцентка Олена Тупахіна, реалізується в ЗНУ з 2018 року. Його сутність якнайкраще пояснює власне назва: «euvolia» – медичний термін, що позначає баланс води, необхідний для нормального існування живого організму. Проєкт «EUVOLIA» так само відновлює баланс – баланс між професійними й загальнокультурними компетентностями викладача. Адже вчитель – неважливо, викладає він математику чи літературу, – це не лише предметник, але й культуртрегер, носій певної системи цінностей, роль якого у формуванні проєвропейської ідентичності нових поколінь українців важко переоцінити (зокрема, в умовах гібридної війни). А отже, за три роки реалізації проєкту його учасниками стали 164 студенти різних факультетів ЗНУ – філологи й математики, історики й журналісти, економісти, соціологи, представники факультету фізичного виховання та інженерного навчально-наукового інституту. Усі вони отримали навички, необхідні для критичного споживання культурних продуктів, навчилися розуміти й деконструювати меседжі, які транслює масова культура, дізналися більше про власну систему цінностей тощо. Результати кращих студентських проєктів з аналізу ціннісних кодів сучасного українського маскульту були представлені Оленою Тупахіною на пленарному засіданні конференції.
Пленарне засідання «Ціннісні виміри української освіти», у якому взяли участь 126 осіб, повною мірою засвідчило міждисциплінарний характер заходу. Так, голова Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький торкнувся одного з найгостріших питань порядку денного в сучасному освітньому дискурсі – процесу реформування аспірантури, нюанси якого – прозорість, відкритість, дебюрократизація, контроль якості, – демонструють глибинний ціннісний зсув всередині академічної спільноти. Стисло охарактеризувавши основні історичні етапи трансформації вітчизняної системи підготовки наукових кадрів третього рівню, доповідач зосередив увагу присутніх на основних здобутках – як-от відхід від системи шифрів спеціальностей, підвищення відповідальності ЗВО, які здійснюють підготовку наукових кадрів, утворення одноразових спеціалізованих вчених рад (PhD), подвійне наукове керівництво тощо. Пан Вінницький особливо підкреслив суто ціннісний вимір інших вимог, що забезпечують принципи прозорості й академічної доброчесності: відкритий захист, відмова від авторефератів, наявність відеозйомки захисту, відкритий доступ до тексту дисертації. Порушена доповідачем тема викликала жваве обговорення не лише проблем впровадження міжнародних освітніх стандартів в українській освіті та акредитації PhD-програм, але й світоглядних трансформацій української академічної спільноти.
Неабиякий інтерес у присутніх викликала доповідь професора Ієна Гедда з університету Бат Спа (Велика Британія) на тему «Improving journalism and media training in Ukraine through values-based approach: the «DESTIN» story». Доктор Гедд є координатором проєкту «DESTIN» (Програма «Еразмус+») – «Журналістська освіта для демократії в Україні: стандарти, цілісність та професіоналізм» (2018-2021 рр.), у якому, разом із двадцятьма іншими партнерами з України, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів і Польщі, бере участь і Запорізький національний університет. Завдяки команді DESTIN, студенти бакалаврату та магістратури десятьох українських вишів мають змогу навчатися за повністю оновленими програмами, що роблять акцент на практичній і міжнародній складовій журналістської освіти. Поміркував доктор Гедд і про цінності журналістської спільноти, без яких, на думку фахівців, неможливе ефективне становлення демократичного суспільства.
Голова правління Української асоціації викладачів і дослідників європейської інтеграції, членкиня Команди Національних Експертів з Реформування Вищої Освіти в Україні Ірина Сікорська не лише яскраво окреслила європейську ідентичність як цілісний концепт, але й продемонструвала успіхи у її конструюванні на теренах України за допомогою інструментів програми «Erasmus+». У глибокій аналітичній доповіді пані Сікорська порушила важливе питання ціннісних трансформацій, яких зазнає студент, що здобув досвід навчання за кордоном. Допомогти такому студенту стати ініціатором і реалізатором прогресивних змін в українській освіті, надати йому майданчик для комунікації ідей, всіляко пропагувати й поширювати його міжнародний досвід – ось у чому, на думку доповідачки, полягає місія міжнародних відділів та інших агентів міжнародної діяльності в університетській спільноті.
Про успіхи проєктів SCEGES та EVDISD у розбудові інклюзивного освітнього середовища на засадах європейських цінностей розповіла наступна доповідачка – професорка Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова Марья Нестерова, відома представниця «жан-моністської» спільноти України. Інклюзивність розуміється дослідницею у широкому сенсі – як конструювання спільного ціннісного простору для розвитку академічної культури.
А от представниця ЗНУ – доцентка кафедри німецької філології і перекладу, координаторка й учасниця багатьох міжнародних проєктів Олена Тупахіна – у доповіді «Ціннісні коди української масової культури очима “наївного” та “критичного” реципієнта: студентські проєкти “EUVOLIA”» зосередилась на ціннісних меседжах, які доносить глядачам і слухачам сучасний український культурний продукт. На матеріалі десяти проєктів, виконаних міждисциплінарними групами слухачів курсу «Європейські цінності у художніх текстах», доповідачка продемонструвала, що досить часто за удаваною «європейськістю» наших серіалів, книжок чи пісень ховаються мізогінія, ксенофобія та суто виживальницькі пріоритети. Мета курсу «EUVOLIA» полягає в тому, щоб допомогти «наївному» реципієнтові обрати шлях свідомого й відповідального споживання культурного продукту – і, з огляду на попередні результати, досягти цієї мети цілком можливо.
Підготовлено з використанням матеріалів.