Паризька Міністерська конференція ЄПВО / EHEA MINISTERIAL CONFERENCE PARIS 2018 за підтримки ЄК (23-24.05.18, Париж, Франція)

Назва заходу: Паризька Міністерська конференція ЄПВО / EHEA MINISTERIAL CONFERENCE PARIS 2018 за підтримки ЄК.
Термін проведення: 23-24 травня 2018 р.
Місце проведення: Університет Сорбони та Palais Brongniart, м. Париж, Франція.

Учасники заходу: Міністри , відповідальні за вищу освіту – країни ЄПВО; представники ЄК, ЗВО, студентства та інші стейкхолдери.

Учасники від України:
1. КАЛАШНІКОВА Світлана, Директор Інституту вищої освіти НАПН України, HERE;
2. РАШКЕВИЧ Юрій, Заступник Міністра освіти і науки України, HERE.

Програма та матеріали: http://www.ehea.info/cid101765/ministerial-conference-paris-2018.html 

МЕТА ЗАХОДУ

Ця Конференція міністрів була відкрита для делегацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) і включала Болонський політичний форум, який дав можливість вести діалог між ЄПВО і країнами, що не входять до ЄПВО. Форум Болонської політики в Парижі надав важливу можливість для багатостороннього діалогу та обміну ідеями між членами Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), міністрами інших країн і низкою зацікавлених сторін.

РОБОТА КОНФЕРЕНЦІЇ

Паризька конференція стала можливістю зміцнити співпрацю між країнами для кращого майбутнього вищої освіти.
Ключовими документами, ухваленими в рамках Паризької конференції, є Паризьке комюніке з додатками та Заява п’ятого Форуму Болонської політики.
У Паризькому Комюніке наголошується на необхідності покращення реалізації фундаментальних цінностей, особливо демократії, оскільки стандарти вищої освіти передають уявлення про мир і свободу.

Основні акценти Паризького Комюніке:

Цінності, що формують основу ЄВПО:
– Академічна свобода
– Доброчесність
– Інституційна автономія
– Участь студентів і академічного персоналу у врядуванні
Соціальна відповідальність ЗВО – сприяння розвитку згуртованого та інклюзивного суспільства через:
– Покращення міжкультурного розуміння
– Залучення громадськості
– Розвиток етичної свідомості
– Сприяння доступу до ВО

Прогрес у запроваджені реформ і зобов’язання:

Забезпечення якості ВО:
– Довіра
– Прогрес у запровадженні ESG у національні та інституційні практики
– Promote the use of the “European Approach for QA of Joint Programmes”
– Розвиток Database of External QA Results (DEQAR)
Розвиток мобільності і визнання кваліфікацій:
– Автоматичне визнання порівнюваних кваліфікацій задля доступу до подальшого навчання і ринку праці
– Повне запровадження ЄКТС відповідно до Довідника користувача 2015
– Виконання Лісабонської конвенції щодо визнання кваліфікацій (особливо щодо біженців, переміщених осіб)
– Прозорі процедури визнання кваліфікацій (цифрові рішення), попереднього навчання та періодів навчання
Додаток до диплома:
– Оновлена версія
– Оцифровування Додатку
– Обмін даними студентів між ЗВО (безпечність, захист даних)
– Пілотний проект «Європейський студентський квиток»
Кваліфікації короткого циклу:
– Включення у QF-EHEA як окремий кваліфікаційний рівень
– Підвищення ролі у працевлаштуванні та подальшого навчання
– Покращення соціальної згуртованості (доступ до ВО)
– Національні рішення щодо інтеграції короткого циклу до НРК

Подальші кроки:
Структурована колегіальна (експертна) підтримка (Structured peer support):
– 2018-2020 – І раунд (моніторинг та аналіз результатів)
– 3-циклова система ВО
– Лісабонська конвенція про визнання
– QA відповідно до ESG
Інновації у навчанні та викладанні:
– Окремий вимір ЄПВО
– Інноваційні та інклюзивні практики
– Європейський форум з викладання та навчання (ЄАУ)
– Розвиток ініціатив, що базуються на кращих практиках
– Студентоцентроване навчання та відкрита освіта у контексті Навчання впродовж життя
– Підтримка ЗВО (інституційні стратегії, міждисциплінарні ОП, дуальне навчання, інтеграція ВО, досліджень та інновацій)
– Digitalisation (цифрова та змішана освіта, відповідні компетентності у студентів і персоналу, відповідні освітні дослідження та прогнозування)
– Просування в академічній кар’єрі має базуватися на: успішних дослдженнях та якісному викладанні.
– Підтримка інституційних, національних та європейських ініціатив (професійний розвиток викладачів, визнання якісного та інноваційного викладання)

Пріоритети після 2020 р.:
– Міждисциплінарне та транскордонне співробітництво
– Інклюзивні та інноваційні підходи до L&T
– Роль ВО у суспільстві, забезпечення стійкого майбутнього, досягнення Цілей стійкого розвитку ООН
– Підвищення мобільності (студентів, персоналу, дослідників)
– Підвищення кількості спільних ОП
– Ініціатива ЄС «Європейські університети»
– Інтеграція та синергія EHEA та ERA
– Підготовка Глобальної конвенції UNESCO про визнання кваліфікацій
– Зміцнення соціального виміру ВО.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ СТАТУТУ П’ЯТОГО ФОРУМУ БОЛОНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ:

У все більше взаємозалежному і інтернаціоналізованому світі вища освіта і дослідження є центральними для нашого майбутнього процвітання, миру й прогресу. Зв’язок між вищою освітою і суспільством життєво важливий у часи, коли всі наші суспільства зустрічаються з низкою викликів, від соціальної маргіналізації, безробіття серед молоді та гендерної нерівності до зростання популізму, примусової міграції народів, кліматичних змін і самого майбутнього нашої планети. Форум з політики Болонського процесу в Парижі в травні 2018 року надав важливу можливість багатостороннього діалогу й обміну ідеями між членами Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), Міністрами з інших країн та різноманітними стейкхолдерами.

Вища освіта має довгу традицію налагодження міжнародних зв’язків, існує багато прикладів продуктивних партнерств між нашими країнами. Заклади вищої освіти і стейкхолдери є одними з ключових рушіїв міжнародної співпраці через мобільність працівників і студентів, міжнародні дослідницькі партнерства, транснаціональну освіту і співпрацю у досягненні рішень щодо глобальних викликів. Таким чином вища освіта забезпечила міцне підґрунтя для взаємозбагачення ідеями та належної практики, що сприяє вирішенню глобальних проблем.

ЄПВО – це приклад того прогресу, якого можна досягнути, зібравши разом велику кількість країн, що діють на добровільній основі. Він забезпечив рамки та практичні інструменти, що модернізували й покращили якість надання вищої освіти – такі як результати навчання, додаток до диплому, рамки кваліфікацій та покращення й забезпечення якості. Подібні підходи були прийняті іншими регіонами у Південно-Східній Азії, Африці, Середземномор’ї та Латинській Америці, причому всі вони були активно залучені до розвитку національних або регіональних інтеграційних інструментів, таких як рамки якості, кредитно-трансферні системи та рамки кваліфікацій, щоб покращити якість і сприяти регіональному визнанню кваліфікацій і мобільності. Прикладом успішної ініціативи транснаціональної співпраці між Азією і Європою є процес ASEM (форум «Азія-Європа»), а також партнерство Африка-ЄС, що свідчить про чудову співпрацю на обох континентах.

Міжнародна співпраця повинна враховувати різноманітність у наших регіонах, включаючи відмінні внутрішні соціальні та політичні контексти вищої освіти та її більш широкий геополітичний вимір. Вона повинна визначати реалістичні амбіції і цілі, яких можна досягнути в дусі обміну та взаємного навчання. Важливо, щоб ті, хто відповідає за вищу освіту, слухали, навчались і займалися спільними проблемами. Це включає якість, академічну свободу, участь студентів, соціальну інклюзію, статус, автономію та ширшу роль закладів вищої освіти. П’ятий Форум з політики Болонського процесу ініціював глобальний політичний діалог, зосереджений на двох із цих спільних завдань – соціальній інклюзії та ширшій громадянській ролі вищої освіти.

Хоча відсоток населення, що намагається здобути вищу освіту, у більшості країн зростає, соціальна інклюзія та розширення доступу до вищої освіти все ще залишаються викликами в світі. Уразливі групи населення, включаючи мігрантів та біженців, стикаються з додатковими викликами не лише щодо доступу до вищої освіти, а й щодо досягнення успіху. Таким чином, дебати про соціальну інклюзію стосуються не лише справедливого доступу, йдеться також про успіх у вищій освіті, що включає збереження (студентів у програмі – примітка перекладу), прогрес у навчанні, успішне завершення та гарні можливості працевлаштування для всіх наших студентів і випускників.

Сучасні соціальні виклики вимагають залучення на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. Заклади вищої освіти життєво важливі в підтримці економік своєї місцевості, регіону або країни. Ми згодні, що вони можуть і повинні відігравати навіть сильнішу соціальну, культурну та лідерську роль у своїх громадах. У цій життєво важливій громадянській ролі заклади вищої освіти можуть допомогти побудувати соціальну згуртованість, розвиваючи у студентів ціннісні орієнтири, навики та здібності, що сприяють громадянській участі, соціальній інклюзії та глобальному громадянству.

Міністри пропонують створити Глобальну робочу групу в наступній Болонській робочій програмі на 2018-2020 рр., щоб просунути цей порядок денний, і запрошують країни висловити свою зацікавленість у проведенні семінарів високого рівня на щорічній основі, щоб продовжити діалог із соціальної інклюзії і ширшої ролі вищої освіти. Щоб надалі розвивати міжнародні партнерства, заклади вищої освіти закликаються до вивчення всіх можливостей, що надають двосторонні дії та багатосторонні програми мобільності та співпраці, такі як програми Еразмус+ або Горизонт 2020, що фінансуються ЄС, співпрацювати з досягнення рішень щодо наших спільних викликів.