HERE семінар «Сприяти реформуванню вищої освіти в контексті Болонського процесу: нотатки з Барселонської Конференції» (12-13.12.16, Барселона, Іспанія)

Що? HERE семінар «Сприяти реформуванню вищої освіти в контексті Болонського процесу: нотатки з Барселонської Конференції» (12-13.12.16, Барселона, Іспанія)

Де? Барселона, Іспанія

Коли? 12-12.12.16

Учасники від України:
– Михайло Винницький
– Світлана Калашнікова
– Володимир Луговий
– Світлана Шитікова

12-13 грудня 2016 р. у високорейтинговому, першому в Іспанії, Університеті Барселони відбулася щорічна міжнародна конференція експертів з реформування вищої освіти. Крім університету-господаря, організаторами конференції виступили Єврокомісія та Європейська асоціація університетів. Захід зібрав представників 29 європейських та партнерських країн Середземномор’я і Центральної Азії. До української делегації входили директор Національного Еразмус+ офісу в Україні С. Шитікова та три національних експерти – координатор національної команди експертів, директор Інституту вищої освіти НАПН України С. Калашнікова, радник міністра освіти і науки України М. Вінницький та перший віце-президент НАПН України В.Луговий.

Уперше конференція не була вузькотематичною, а виходила з того, що реформа – не однонапрямлений та не одномірний процес. З метою виявлення адекватного для кожної країни реформаторського шляху учасники обговорили «матрицю політики реформи вищої освіти», що поєднувала п’ять основних вимірів та сім ключових інструментів. За виміри пропонувалося: 1) доступ, утримання, досягнення; 2) якість; 3) здатність до працевлаштування; 4) інтернаціоналізація; 5) демократичне врядування та автономія. Сім інструментів становили: 1) викладацька практика; 2) викладацький персонал; 3) інституційна інфраструктура/технології; 4) забезпечення якості; 5) законодавча база /закони і правила; 6) фінансування; 7) зовнішні партнери. Учасники могли пропонувати інші виміри та інструменти.

Щодо вимірів реформи, то основними питання були такі.
У вимірі «Доступ, утримання, успіхи» розглядалися різні аспекти здобуття вищої освіти на національному рівні, від її структури, гнучкості та індивідуалізації до підтримання і контролю студентів, визначення і вимірювання їхніх успіхів та зв’язків з випускниками.
Вимір «Якість» включав розуміння, визначення, оцінювання та стимулювання якості вищої освіти, зовнішнє та внутрішнє забезпечення якості, роль держави в її гарантуванні.
Стосовно виміру «Здатність до працевлаштування» розглядалися роль закладів у її забезпеченні, оцінюванні, державне стимулювання закладів з питання працевлаштування випускників.
В «Інтернаціоналізації» увага фокусувалася на її актуальності для всіх закладів, способах її забезпечення, відповідній державній стратегії, глобалізації, впливі на якість вищої освіти і працевлаштування випускників.
Нарешті, «Демократичне врядування та автономія» визнано загальною проблемою реформ, починаючи від розуміння до важливості визначення взаємовідносин держави і закладів, врядування і механізмів вироблення політики.
В залежності від національних передумов сім інструментів у різних вимірах можуть використовуватися у відмінних пропорціях так само, як можуть бути різні тлумачення цих вимірів та інструментів, а також інші пріоритети у впливі та використанні. Крім того, могли обґрунтовуватися додаткові виміри і пріоритети, наприклад, роль досліджень, студентів тощо.

Результатами конференції мали стати здатності і спроможності експертів-учасників:
– аналізувати політику реформ вищої освіти з урахуванням прикладів інших країн;
– розуміти розроблення та впровадження реформ, включаючи взаємодію між національним політичним рівнем і рівнем закладів вищої освіти, організацій й інших зацікавлених сторін;
– формувати політику з вищої освіти з конкретними і реалістичними планами впровадження;
– надалі підвищувати роль як національних експертів з реформування вищої освіти з огляду на посилення експертного впливу.

З метою досягнення запланованих навчальних результатів конференція включала різні сесії.
На першій пленарній сесії були заслухані вітальні промови члена Наглядової ради Університету Барселони та керівника підрозділу Агенції з освіти, аудіовізуальних засобів і культури Єврокомісії, вступна промова представника Європейської асоціації університетів і команди з підтримки та просування експертів з реформування вищої освіти (SPHERE) щодо формату і цілей конференції. Великий інтерес викликала основна доповідь колишнього міністра вищої освіти Португалії Е. Гріло «Виклик розроблення та впровадження реформи вищої освіти». Під час другої пленарної сесії розглянуто приклади реформування вищої освіти у Вірменії і Лівані та Аналітичну рамку щодо інструментів і вимірів реформ, підготовлену Р. Торрентом за участі національних експертів.

Жваві дискусії учасників точилися на трьох секційних сесіях у п’яти паралельних змінних групах відповідно до п’яти основних вимірів реформ. Наприклад, у групі з виміру «Інтернаціоналізація» жодному із запропонованих семи інструментів не було надано першості. Натомість представниками України, Ізраїлю, Північної Африки та Центральної Азії запропоновано додатковий інструмент «мова навчання», за яким зрештою було визнано пріоритет. Загалом багато пропозицій стосувалося також додаткового інструмента «дослідження і розробки», їх інтеграції з навчанням, а, крім того, щодо «національних рамок кваліфікацій».
На наступних двох пленарних сесіях розглянуто зворотній зв’язок з роботою в групах, а також проведено презентації й обговорення результатів групової роботи.
На заключній пленарній сесії заслухано Звіт експертів з реформування вищої освіти за 2015 р., підготовлений Агенцією Єврокомісії, а також пріоритети наступної роботи у 2017 р.
На конференції відбулася зустріч команди з підтримки і просування експертів з реформування вищої освіти (SPHERE) з представниками національних Еразмус+ офісів.
Матеріали конференції, які доступні он-лайн, будуть використанні для подальшого просування реформи вищої освіти в Україні, імплементації Закону України «Про освіту».

Попередня Семінар «Можливості програми ЄС Еразмус+ для ВНЗ та студентів, випускників, ...