Семінар для національних експертів з реформування вищої освіти «Визнання: виклики для транскордонного доступу до вищої освіти та мобільності» (10-11.06.2019, Кишинів, Молдова)
Назва заходу: Семінар для національних експертів з реформування вищої освіти «Recognition: Implications for cross-border access to higher education and mobility» («Визнання: виклики для транскордонного доступу до вищої освіти та мобільності»).
Термін проведення: 10 – 11 червня 2019 р.
Місце проведення: Технічний університет Молдови, м. Кишинів, Молдова.
Учасники заходу: Національні експерти з реформування вищої освіти країн-партнерів, сусідніх з ЄС, представники національних Еразмус+ офісів, представники провідних європейських університетів. експерти з країн ЄС та країн-партнерів.
Учасники від України:
1. Вадим ЗАХАРЧЕНКО, проректор з науково-педагогічної роботи, Національний університет «Одеська морська академія», член Національної команди експертів з реформування вищої освіти;
2. Вероніка ТКАЧЕНКО, Національний Еразмус+ офіс в Україні
Програма та матеріали: https://supporthere.org/moldova2019
Мета семінару
Семінар був присвячений питанню визнання, актуальність якого за останні роки суттєво зросла, так як академічна мобільність у Європейському просторі вищої освіти є запорукою професійної мобільності та зростання економіки.
Фактично, семінар у Технічному університеті Молдови був першим заходом для національних експертів з реформування вищої освіти, на якому було запропоновано комплексний розгляд питання визнання в усіх його аспектах.
Семінар був розрахований як на учасників з початковим рівнем розуміння теми, так і на учасників, які вже мають досвід застосування механізмів визнання.
Метою семінару був розгляд різних аспектів визнання, зокрема – визнання кваліфікацій, у тому числі – обговоренню прикладів та проблемних питань.
Програма семінару
У семінарі загалом узяли участь 54 експерта з 19 країн.
Програмою семінару були передбачені 6 пленарних сесій та 3 паралельних сесії для двох тематичних робочих груп кожна.
В рамках пленарних сесій розглядались такі питання:
– огляд регіональних конвенцій з визнання та майбутньої глобальної конвенції;
– автоматичне визнання академічних кваліфікацій – напрацювання в Європейському простору вищої освіти (ЄПВО);
– визнання професійних кваліфікацій;
– визнання кредитів, здобутих за періоди навчання за кордоном;
– студентське бачення питання визнання;
– визнання результатів попереднього навчання: цифрові підходи та нові види документальних підтверджень.
В рамках огляду регіональних конвенцій з визнання було представлено аналіз стану реалізації існуючих регіональних конвенцій, зокрема – Лісабонської конвенції (вступила в силу у 1999 році), Конвенції для Азії та Тихоокеанського регіону (2018 рік), Конвенції для Африканських країн 2014 рік), Конвенції про визнання навчання, дипломів та ступенів вищої освіти у Арабських країнах (1978), Конвенції про визнання навчання, дипломів та ступенів вищої освіти у Латинській Америці та Карибах (1974), Конвенції з визнання для Середземноморського регіону (1993). Були обговорені базові принципи визнання, закладені у цих конвенціях,
Було відзначено, що визнання має ґрунтуватись на порівнянні результатів навчання, але не на повній їх еквівалентності. Важливим є справедливе визнання. Також відзначалось, що справедливе визнання є не стільки питанням правових принципів, скільки категорією культури та світогляду, і має запроваджуватись як політика.
В рамках сесії, присвяченій автоматичному визнанню, було представлено та обговорено огляд базових принципів автоматичного визнання у ЄПВО, зокрема – чотирьох моделей автоматичного визнання. Також, було представлено досвід організації автоматичного визнання у Португалії.
Питання автоматичного визнання обговорювались у двох паралельних робочих групах. У групі для учасників з початковим рівнем розуміння питань визнання обговорювались базові принципи автоматичного визнання Для учасників, які вже мають досвід застосування механізмів визнання, було запропоновано обговорити йог подальших розвиток та удосконалення механізмів.
В рамках сесії, присвяченій визнанню професійних кваліфікацій, були розглянуті питання правових основ визнання професійних кваліфікацій, зокрема – взаємні угоди в рамках угод про вільну торгівлю, а також запровадження транснаціональних програм підготовки на компетентнісній основі. Також, було представлено досвід університету Саутгемптону (Сполучене Королівство) та Університету «Ain Shams» (Єгипет).
Обговорення різних аспектів визнання професійних кваліфікацій було продовжено у паралельних робочих групах. У першій групі обговорювались поточні потреби у партнерських країнах та можливі рішення. У другій групі обговорювались існуючі практики визнання професійних кваліфікацій у партнерських країнах та в різних сферах. В рамках цієї дискусії проф. Вадим Захарченко представив інформацію щодо професійної сертифікації випускників українських закладів вищої освіти у сфері мореплавства. В робочій групі відбулось обговорення можливих механізмів професійного визнання випускників. Також, були обговорені проблеми з професійним визнанням випускників, які виникли у деяких країнах після вилучення із структури вищої освіти кваліфікації спеціаліста.
В рамках сесії, присвяченій визнанню кредитів, було представлено досвід Університету Генту (Бельгія) у визнанні кредитів, набутих під час навчання за кордоном. Окрему увагу було приділено питанню конверсії оцінок на основі Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Також, в рамках цієї сесії було представлено та обговорено досвід Північнокавказького ун іверситету (Росія) та Технічного університету Молдови.
В рамках сесії, присвяченій студентському баченню питання визнання, було представлено та обговорено доповідь представника Союзу європейських студентів. Було представлено результати дослідження стосовно визнання серед 43 національних студентських союзів. Окрема увага була привернута до існуючих перепон:
- в частині визнання кваліфікацій та кредитів: надмірна складність та недостатня прозорість процедур, складність визнання кредитів, здобутих поза програмами мобільності
- в частині автоматичного визнання: непослідовна імплементація болонських інструментів в країнах ЄПВО, недостатня довіра між країнами ЄПВО, недостатня зацікавленість урядів
- в частині визнання результатів попереднього навчання: недостатня довіра, обмежена інформація,
- в частині визнання періодів мобільності: можливість невизнання кредитів, негнучкі освітні програми.
В рамках сесії, присвяченій визнанню результатів попереднього навчання, було представлено та обговорено огляд положень основних документів ЄПВО, які мають бути основою для реалізації принципу визнання попереднього навчання, зокрема – Лісабонська конвенція з визнання, Європейські стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості, Довідник користувача ЄКТС. При цьому відзначалось, що основними питаннями визнання результатів попереднього навчання є такі: як виміряти актуальність (валідність) результатів навчання (досвіду) протягом часу?; яка мінімальна та максимальна кількість кредитів може бути пере зарахованою?; як забезпечити рівноправність усіх заявників (претендентів) на визнання?; хто має зараховувати (присвоювати) кредити та в рамках якої організаційно-правової структури?
Питання визнання результатів попереднього навчання розглядалось також у двох паралельних робочих групах, які працювали безпосередньо після сесії. Перша група обговорювала питання можливих механізмів такого визнання, а друга – питання цифрових підходи та нові види документальних підтверджень.
Окрім участі у пленарних сесіях та у дискусіях у робочих групах, представники української делегації взяли участь у неформальних дискусіях з представниками європейських закладів вищої освіти та групи підтримки національних експертів з реформування вищої освіти (SPHERE).
Навчальними результатами семінару визначено таке:
1. Усвідомлення сьогоденних пріоритетів та заходів у сфері визнання кваліфікацій.
2. Розуміння місця визнання у контексті національної та інституційної політик інтернаціоналізації.
3. Усвідомлення потреб релевантного розвитку персоналу на системному та інституційному рівнях.
4. Оцінювання та усвідомлення існуючих розбіжностей між національними положеннями та міжнародною гарною практикою щодо визнання з метою ідентифікації можливих майбутніх місій технічної допомоги та інших заходів підтримки національних експертів з реформування вищої освіти.
Висновки і пропозиції/рекомендації для України:
1. Питання визнання є багатогранним і включає такі аспекти як визнання академічних та професійних кваліфікацій, визнання академічних кваліфікацій ринком праці, визнання кредитів та періодів навчання, визнання результатів попереднього навчання тощо. Кожний з цих аспектів потребує окремої уваги та має бути реалізованим на системному та інституційному рівнях.
2. На теперішній час напрацьовані в ЄПВО принципи та інструменти визнання не є впровадженими у повному обсязі. Актуальною потребою для системи вищої освіти України є напрацювання механізмів та гарної практики інституційного визнання кваліфікацій, а також визнання кредитів та періодів навчання. Особливу увагу слід приділити напрацюванню практики оцінювання результатів навчання з метою визнання, зокрема – для визнання результатів неформального та інформального навчання.
3. Актуальним для українських закладів вищої освіти є питання підготовки академічного персоналу у питаннях визнання, формування інституційної політики та культури визнання.
4. Матеріали семінару доцільно поширити серед національних експертів з реформування вищої освіти, робочої групи МОН з супроводу Болонського процесу в Україні, а також серед закладів вищої освіти.